Національне космічне агентство США (NASA) анонсувало запуск першої у світі міжпланетної місії з ядерним приводом — космічного апарата під назвою Space Reactor‑1 Freedom. Запуск цієї місії заплановано до кінця 2028 року, і вона має стати революційним кроком у впровадженні ядерних технологій для дослідження далеких планет Сонячної системи.
Про це розповідає ProIT
Ядерна енергетика для глибокого космосу
Головна мета місії — продемонструвати передове ядерне електричне рушіння, що дозволить забезпечити ефективне транспортування вантажів у глибокому космосі. Ядерні технології мають значні переваги перед традиційними хімічними двигунами, адже забезпечують потужніше тягове зусилля та здатні функціонувати далеко від Сонця, де сонячні батареї вже малоефективні.
“Ядерне електричне рушіння забезпечує надзвичайні можливості для ефективного транспортування маси у глибокому космосі та уможливлює місії з великою потужністю за межами Юпітера, де сонячні панелі неефективні”, — написало NASA.
Після прибуття до Марса місія SR-1 Freedom планує розгортання трьох гелікоптерів, схожих за розмірами на апарат Ingenuity, який вже використовувався під час місії Perseverance у 2021 році. Це дозволить продовжити вивчення поверхні Червоної планети та розширити можливості дослідження важкодоступних територій.
Технологічні особливості та виклики місії
Особливістю нової місії стане адаптація елементу рушіння та живлення (PPE), який раніше планували використовувати для місячної станції Gateway. Реалізація ідеї ядерного поділу для міжпланетних польотів розглядається ще з 1950-х років, але її впровадження пов’язане із низкою викликів, зокрема із забезпеченням збагаченого урану для реактора.
Розробка ядерних двигунів ведеться у двох напрямках: ядерно-теплове рушіння (NTP) та ядерне електричне рушіння. У першому випадку реактор нагріває рідке паливо (наприклад, водень), яке потім викидається через сопло, створюючи тягу. Другий варіант, який обрано для SR-1 Freedom, за допомогою реактора виробляє електроенергію для іонного двигуна, що забезпечує високий питомий імпульс та тривалу роботу навіть на великих відстанях від Сонця.
У 2023 році NASA уклало партнерство з DARPA та Lockheed Martin для розробки ядерної системи рушіння в рамках програми DRACO. Однак у 2025 році DARPA відмовилося від цього проєкту після аналізу ефективності, враховуючи здешевлення запусків завдяки технологіям SpaceX.
NASA також приділяє особливу увагу створенню постійної бази на Місяці. За словами адміністратора агентства Джареда Айзекмана, це стане визначальним кроком для закріплення присутності людства за межами Землі та формування першого позаземного форпосту.
“Буде еволюційний шлях до будівництва першого постійного наземного форпосту людства за межами Землі. Це той момент, коли ми всі повинні знову почати вірити — коли ідеї стають місіями, а наполеглива праця приносить результати, що змінюють світ. NASA колись змінило все, і ми зробимо це знову”, — сказав Айзекман у програмній промові, яка вітала повний зал представників аерокосмічних компаній, чиновників міжнародних космічних агентств і членів Конгресу.
Конкуренцію у цій сфері NASA складає Китай, який також оголосив про плани висадки власних астронавтів на Місяць до 2030 року. Американська програма Artemis планує повернути своїх астронавтів на місячну поверхню вже у 2028 році. Айзекман наголосив, що від успіху місії відділяють лише місяці, а не роки, і США не можуть дозволити собі відставати у цій космічній гонці.
Найближчим часом NASA розраховує на запуск місії Artemis II, яка має здійснити обліт Місяця з екіпажем — вперше за понад півстоліття. А Artemis III, яка стартує вже наступного року, відпрацьовуватиме стикування кораблів на орбіті Землі, готуючись до майбутніх місячних посадок.
