Супутникові спостереження свідчать про значне розширення південноатлантичної магнітної аномалії – зони ослабленого магнітного поля Землі, розташованої над південними акваторіями Атлантичного океану. З 2014 року ця область зросла до масштабів, що становлять близько половини площі європейського континенту, а її виступ у бік Африки демонструє найшвидше зниження сили поля.
Про це розповідає ProIT
Загрози для супутників та особливості аномалії
Південноатлантична аномалія пов’язана із загадковими коливаннями поблизу зовнішнього ядра Землі. Особливу небезпеку вона становить для супутників, що пролітають над цією ділянкою, оскільки зниження напруги магнітного поля призводить до меншого захисту від сонячного вітру та інших видів космічного випромінення. Всередині аномалії магнітне поле опускається до висоти лише 200 км над поверхнею, у той час як середня висота поля становить близько 650 км.
“Південноатлантична аномалія — це не просто єдиний блок. Вона змінюється інакше у бік Африки, ніж у бік Південної Америки. У цьому регіоні відбувається щось особливе, що призводить до інтенсивнішого ослаблення поля”, — зазначає провідний автор дослідження, професор геомагнетизму в Данському технічному університеті Кріс Фінлі.
Динаміка магнітних змін у різних регіонах
Вперше аномалію зафіксували ще у XIX столітті. Науковці вважають, що причиною її розширення є незвичайні потоки на межі між мантією та зовнішнім ядром планети — саме тут розташований бурхливий океан розплавленого заліза, який генерує електричні струми та формує магнітне поле.
Нові дані показують, що під південноатлантичною аномалією частина магнітного потоку повертається назад у ядро, а не виходить назовні — такі області отримали назву оборотних магнітних потоків. Вони можуть переміщатися та розширюватися, що пояснює зростання розмірів аномалії за останні 11 років. Дослідники також виявили, що одна з таких областей зміщується на захід над Африкою, сприяючи подальшому ослабленню магнітного поля у цьому регіоні.
Окрім Південноатлантичної аномалії, місія Swarm Європейського космічного агентства зафіксувала зміни у динаміці магнітного поля над Канадою та Сибіром. З 2014 року область сильного магнетизму над Канадою зменшилася майже на площу Індії, тоді як зона підвищеної напруги над Сибіром збільшилась на розмір, близький до Гренландії. Вчені пов’язують це зі зміщенням північного магнітного полюса Землі у бік Сибіру, але для повного розуміння процесів необхідні додаткові спостереження.
Результати дослідження опубліковані у журналі Physics of the Earth and Planetary Interiors.
