У ході археологічних розкопок у Помпеях виявлено унікальну фреску, що зображує діонісійські містерії – таємні ритуали, пов’язані з культом бога Діоніса. Це відкриття, оголошене Археологічним парком Помпеї, стало сенсацією, адже це лише друга подібна фреска, знайдена в цьому стародавньому місті. Знахідка проливає світло на заборонені обряди, що існували в Римській імперії, та дозволяє краще зрозуміти релігійні практики того часу.
Про це розповідає ProIT
Фреска, майже в натуральну величину, розташована у нещодавно виявленому Будинку Тіаса.
На фресці зображено нічне посвячення жінки, оточене сценами з життя послідовників Діоніса: менад, сатирів та інших учасників ритуалу. Яскраво-червоний фон підкреслює сцени, пов’язані з вином і дикими тваринами, що свідчить про глибокий зв’язок між цими елементами в діонісійських містеріях. Особливий інтерес викликає сцена, де старий сатир стоїть поруч із молодою жінкою, яку посвячують у культ, що може вказувати на зв’язок між римськими посвяченими та мисливськими обрядами — новий аспект у вивченні цих ритуалів.
Історичний контекст та значення знахідки
Діонісійські містерії, відомі своєю таємничістю, сягають корінням щонайменше V століття до нашої ери. Вони включали ритуали ініціації, вживання вина та інших речовин, що викликали стан трансу. Діоніс також асоціювався з воскресінням, що додавало ритуалам обіцянку відродження для посвячених. Ця нова фреска, датована серединою I століття до нашої ери, надає цінні підказки про ці давні ритуали, зокрема про роль полювання.
Відкриття підкреслює період релігійної напруженості, адже діонісійські фестивалі були офіційно заборонені в Італії у 186 році до нашої ери. Однак наявність фрески свідчить про те, що ця заборона ігнорувалася в Помпеях та прилеглих районах. Міністр культури Італії Алессандро Джулі назвав знахідку “історичною”, підкресливши її значення як унікального історичного документа, що посилює роль Помпей у вивченні класичного середземноморського життя та релігійних практик.
Раніше у Єгипті виявили “Втрачене місто золота”, яке було поховано під піском протягом 3000 років.
