Історія другої дружини англійського короля Генріха VIII, Анни Болейн, століттями була оповита чутками й міфами, зокрема твердженням про її нібито фізичну ваду — так званий «неприродний» шостий палець, що слугував приводом для звинувачень у чаклунстві. Одним із найвідоміших доказів цих чуток вважалася відсутність зображення рук на деяких портретах королеви. Проте сучасні технології дозволили поставити крапку у цій суперечці.
Про це розповідає ProIT
Сучасна технологія відкриває таємниці портрета
Дослідники Інституту Гамільтона Керра при Музеї Фіцвільяма в Кембриджі провели інфрачервону рефлектографію знаменитого портрета Анни Болейн «Троянда», який зберігається у замку Хевер. Завдяки новітнім методам стало можливо зазирнути під верхні шари фарби, де були виявлені первинні ескізи та сліди значних змін у композиції роботи. Спочатку художник дотримувався стандартного шаблону, в якому королівські руки були опущені та заховані за рамою, але в процесі створення картини він змінив задум і домалював відкриті кисті рук, чітко видимі на фінальному зображенні.
“Це ‘художнє непослух’ не було випадковістю, а становило собою свідомий політичний акт. За часів Тюдорів портрети рідко малювалися з натури; художники використовували тиражовані шаблони, тому рішення змінити композицію і акцентувати увагу на витончених, нормальних руках Анни стало прямим візуальним запереченням ворожих чуток”.
Портрет як інструмент політичної боротьби
Дендрохронологічний аналіз засвідчив, що портрет створили у 1583 році, тобто за часів правління Єлизавети I, доньки Анни Болейн. Саме в цей період католицька пропаганда використовувала образ страченої королеви як «відьми», щоб заперечити законність претензій Єлизавети на англійський трон. Рішення зобразити на портреті відкриті, витончені руки стало візуальним спростуванням численних наклепів, а також частиною ширшої стратегії легітимізації правління Єлизавети I. Спеціалісти наголошують, що такі зміни у композиції портрета були свідомим кроком для реабілітації пам’яті Анни Болейн та офіційного визнання її шлюбу з Генріхом VIII.
Відкоригований портрет «Троянда» став не лише мистецьким твором, а й інструментом політичної кампанії XVI століття. Виявлені під шарами фарби зміни стали беззаперечним доказом того, що мистецтво активно використовувалося для боротьби з пропагандистськими міфами, які століттями переслідували постать Анни Болейн. Цей унікальний артефакт, разом з іншими портретами, буде представлено на новій виставці у замку Хевер, остаточно розвінчуючи легенду про «зайвий палець» та повертаючи Анні Болейн її справжній історичний образ.