Американські науковці встановили, що природні полімери, отримані з бамії та пажитника, надзвичайно ефективні для видалення мікропластику з води різних типів. Екстракти цих рослин успішно вловлюють мікроскопічні частинки пластику, сприяючи їх злипанню та осіданню на дно.
Про це розповідає ProIT
Експерименти з рослинними полімерними екстрактами
Дослідження, проведене під керівництвом Раджані Шрінівасана, полягало у замочуванні стручків бамії та насіння пажитника у воді на ніч. Після цього з отриманих розчинів виділяли екстракти, які висушували до стану порошку. Ці порошки містили полісахариди — природні полімери, що й забезпечують ефективне очищення.
Випробування показали, що додавання одного грама такого порошку на літр води дозволяє видаляти значну частину мікропластику:
- Сушена бамія — до 67% частинок мікропластику за годину;
- Сушений пажитник — до 93% мікропластику за годину;
- Суміш бамії та пажитника — до 70% мікропластику за 30 хвилин.
(A) Типи мікропластику в річці Колорадо при 20-кратному збільшенні. (B) Типи мікропластику у зразках колодязної води при 40-кратному збільшенні. (C) Типи мікропластику у зразках з Порт-Лаваку при 20-кратному збільшенні. (D) Утворення грудок між полімером та полістиролом через 30 хвилин контакту при 10-кратному збільшенні при обробці полімером бамії/ACS Omega
Порівняння з синтетичними засобами та результати у реальних умовах
Дослідники зауважили, що природні екстракти значно ефективніші, ніж синтетичний поліакриламід, який зазвичай застосовують для очищення стічних вод. Щоб перевірити ефективність рослинних полімерів у реальних умовах, було зібрано зразки води з різних водойм Техасу. Залежно від походження води, показники видалення мікропластику дещо різнилися: бамія видаляла до 80% мікропластику з морської води, пажитник — 80-90% з ґрунтових вод, а їх суміш — до 77% з прісної води. Експерти пояснюють такі відмінності різним складом і типами мікропластику у зразках.
«Використання цих рослинних екстрактів при очищенні води дозволить видалити мікропластик та інші забруднюючі речовини, не вносячи додаткових токсичних речовин до очищеної води, знижуючи довгострокові ризики для здоров’я населення», — переконує Раджані Шрінівасан.
Висновки дослідження опубліковані у журналі ACS Omega.