Пошук скам’янілостей динозаврів традиційно асоціюється з наполегливою працею, уважністю та удачею. Однак нещодавнє відкриття в галузі палеонтології може суттєво змінити ці підходи. Науковці з’ясували, що яскраво-помаранчеві лишайники, які є симбіозом грибів із водоростями або ціанобактеріями, віддають перевагу колонізації оголених кісток динозаврів. Саме це несподіване явище стало новим інструментом для виявлення скам’янілостей юрського періоду.
Про це розповідає ProIT
Лишайники як біологічні маяки для пошуку скам’янілостей
Згідно з дослідженням, проведеним доктором Калебом Брауном із Королівського музею палеонтології Тіррелла (Канада), дві найпоширеніші види лишайників — Rusavskia elegans та Xanthomendoza trachyphylla — були виявлені на половині оголених скам’янілостей у Провінційному парку динозаврів Альберти. Для порівняння, на прилеглих гірських породах ці лишайники зустрічалися менш ніж у 1% випадків. Така закономірність перетворює лишайники на своєрідні «маяки» для палеонтологів, полегшуючи пошук важливих знахідок серед безкраїх ландшафтів.
“Коли вперше стикаєшся з високою концентрацією оголених скам’янілих кісток, подібних до кісткових пластів, часто першим помічаєш ‘луг’ помаранчевого лишайника, а не самі кістки”, — зазначив доктор Калеб Браун.
Дрони і спектральний аналіз: новітні технології у палеонтології
Щоб детально дослідити це явище, команда вчених застосувала дрони для аерофотозйомки територій з високою роздільною здатністю — до 2,5 см на піксель. Такий підхід дозволив ідентифікувати лишайники навіть з висоти пташиного польоту завдяки їхнім унікальним спектральним характеристикам: вони мають нижчу відбивну здатність у синій частині спектру та вищу — в інфрачервоній. Ці особливості дозволяють ефективно знаходити скам’янілості, покриті лишайниками, навіть у важкодоступних регіонах.
Використання дронів і новітніх сенсорів значно скорочує витрати на польові роботи, пришвидшує пошук нових скам’янілостей і мінімізує вплив дослідницьких експедицій на навколишнє середовище. Це відкриття відкриває нові перспективи для палеонтологічних досліджень, дозволяючи охоплювати значно більші території та знаходити унікальні зразки з меншими зусиллями.
Автор зображення: доктор Браян Піклз, Університет Редінга.
Як відзначає провідний автор дослідження доктор Браян Піклз із Університету Редінга (Велика Британія), сучасні лишайники допомагають знаходити залишки життя, яке існувало понад 75 мільйонів років тому. Технології дистанційного зондування та спектрального аналізу, поєднані з біологічними підказками, змінюють правила гри для сучасної палеонтології, відкриваючи нову еру у вивченні доісторичного минулого Землі.
Результати дослідження опубліковано у журналі Current Biology.