Протягом багатьох століть моряки ділилися розповідями про загадкові гігантські «стіни води», які раптово з’являлися навіть під час спокійного моря та були здатні миттєво поглинути великі судна. Довгий час такі розповіді вважалися морським фольклором, оскільки наукові моделі не передбачали виникнення поодиноких хвиль надзвичайної висоти. Проте сучасні супутникові дослідження остаточно підтвердили існування так званих «хвиль-вбивць» (rogue waves), які становлять реальну й регулярну загрозу морському транспорту.
Про це розповідає ProIT
Наукові моделі та їх обмеження
До кінця XX століття океанологи будували свої прогнози на основі лінійної моделі Гаусса, згідно з якою висота хвиль розподіляється рівномірно, а поява хвилі понад 30 метрів вважалася надзвичайно рідкісною подією, що трапляється раз на десятки тисяч років. Однак сучасні дослідження довели, що океанські хвилі можуть взаємодіяти між собою, концентруючи енергію й формуючи несподівано великі хвилі. Саме це пояснює численні свідчення моряків про «хвилі, які з’являються нізвідки».
Відкриття супутникових спостережень
Революційним у дослідженні цього феномену став проєкт MaxWave, у межах якого вчені проаналізували дані супутників Європейського космічного агентства. Завдяки радарній технології SAR вдалося отримати зображення великих ділянок світового океану в режимі реального часу. За три тижні спостережень було зафіксовано понад десять хвиль, висота яких перевищувала 25 метрів. Це вказує на те, що «хвилі-вбивці» зустрічаються значно частіше, ніж передбачалося раніше.
Експерти також встановили, що причинами виникнення таких хвиль є не лише нелінійна взаємодія хвиль, а й вплив потужних океанічних течій, зокрема Гольфстриму. Коли хвилі рухаються проти сильної течії, вони стискаються, збільшуючи свою висоту і формуючи майже вертикальні водяні стіни. Особливо небезпечними ці хвилі робить те, що перед ними часто утворюється глибока западина — так звана «діра в океані», яка підсилює руйнівний вплив хвилі на судна через значну кінетичну енергію водяної маси.
«Ми нарешті перейшли від заперечення до прогнозування. Супутникові дані дозволяють нам створювати нейронні мережі, які вираховують ймовірність появи таких хвиль на основі поточного стану моря», — зазначають експерти з морської фізики.
Поява детальних супутникових даних не лише реабілітувала репутацію численних моряків, які стали свідками гігантських хвиль, а й змусила переглянути стандарти безпеки у суднобудуванні. Тепер проектувальники суден враховують необхідність витримувати набагато більші навантаження, оскільки «неможливі» хвилі стали доведеною реальністю.