Німецькі науковці з Гамбурзького університету встановили, що короткий сон може суттєво підвищити ймовірність появи проривних ідей у людей. Їхні результати підтверджують популярну гіпотезу про те, що саме в моменти пробудження після сну мозок здатен знаходити нестандартні рішення складних завдань.
Про це розповідає ProIT
Методика Едісона та сучасні дослідження
Відомо, що Томас Едісон застосовував власну техніку стимуляції осяянь: він засинав, тримаючи в руках металеві кульки, які падали у піднос, коли він занурювався у глибокий сон, і будили його. Едісон вважав, що це дозволяє йому ловити миті осяяння. Науковці вирішили перевірити ефективність цього підходу в лабораторних умовах.
«У Томаса Едісона була така техніка: він тримав чашку або щось таке, коли дрімав у кріслі. Коли він засинав надто міцно, чашка, що випадала з його руки, будила його — він був переконаний, що це був спосіб викликати ці моменти осяяння», — пояснює один з провідних авторів дослідження, професор когнітивної науки у Гамбурзькому університеті Ніколас Шук.
Французькі вчені з Університету Сорбонни під керівництвом когнітивної нейробіологині Селії Лако провели експеримент за подібною схемою. Понад 100 учасників мали вирішити математичну задачу, яка мала як стандартний, так і коротший шлях розв’язання. Після нетривалого сну у стилі Едісона більшість учасників змогли побачити цей короткий шлях, особливо коли пробуджував звук падаючої чашки.
Сучасні експерименти: фази сну і креативність
Команда Гамбурзького університету спробувала відтворити цей експеримент, але їхні результати відрізнялися: учасники рідко випускали чашки з рук, і сама коротка фаза сну не дала очікуваного ефекту. Тому науковці змінили підхід: 90 учасників виконували завдання зі стеженням за рухом кольорових цяток на екрані, роблячи 20-хвилинні перерви на сон між серіями тестів. У новому експерименті учасники не тримали предмети в руках і могли зануритися у фазу легкого сну N2.
Після пробудження з фази N2 понад 80% учасників змогли знайти правильне рішення для задачі. Якщо ж учасники засинали лише у початкову стадію N1, цей показник був 61%. Ті, хто не засинав взагалі, впоралися із завданням лише у 55% випадків, а у контрольній групі — 49%.
Аналізуючи дані електроенцефалографії (ЕЕГ), дослідники виявили, що чим глибший сон, тим більше шансів на появу інсайтів. Професор Ніколас Шук підкреслив, що межі фаз сну набагато розмитіші, ніж вважалося раніше, і зараз тривають дослідження із паралельним застосуванням ЕЕГ та МРТ для глибшого розуміння мозкової діяльності під час сну.
Публікація результатів дослідження з’явилася у журналі PLOS Biology.