Міжнародна команда науковців здійснила прорив у дослідженні антропологічної історії Європи, відновивши зовнішність однієї з найстаріших представниць Homo sapiens на континенті. Об’єктом вивчення став череп жінки віком 45 000 років, знайдений у Чехії на археологічній пам’ятці Златий кунь (Zlatý kůň). Це відкриття дозволило пролити світло на вигляд людей, які першими заселили Європу після міграції з Африки, адже їхні риси суттєво різнилися від сучасного населення регіону.
Про це розповідає ProIT
Унікальний череп зі Златого коня: вік, відкриття та аналіз
Череп жінки був знайдений ще у 1950-х роках і нині зберігається в Національному музеї в Празі. Його винятково хороший стан дозволив застосувати сучасні цифрові та анатомічні методи реконструкції обличчя. Науковці зазначають, що ця особа жила лише через кілька тисячоліть після перших контактів і змішування кроманьйонців з неандертальцями. Популяція, до якої належала ця жінка, викликає інтерес у палеогенетиків, оскільки її гілка еволюції Homo sapiens не залишила прямих нащадків серед сучасних європейців та азіатів.
“Генетичний аналіз показав, що в ДНК жінки зі Златого коня міститься значна частка неандертальських генів — вона народилася лише через 80 поколінь після масштабного схрещування між двома видами”.
Останні ДНК-дослідження підтверджують: ці ранні європейці мали темну шкіру, темне волосся та очі. Світла пігментація з’явилася набагато пізніше як відповідь на кліматичні особливості півночі Європи. Широкий ніс і особлива будова обличчя жінки зі Златого коня вказують на тісний зв’язок із попередниками, які нещодавно покинули Африку.
Три підходи до реконструкції: зовнішність і несподівані результати
У дослідженні, опублікованому в журналі npj Heritage Science, вчені застосували три різні підходи до цифрової реконструкції обличчя прадавньої жінки. Перша модель (A) була розроблена на основі математичного аналізу товщини м’яких тканин і розташування мімічних м’язів. Друга (B) — створена вручну французькою палеохудожницею Елізабет Дейнес, яка спеціалізується на гіперреалістичних анатомічних скульптурах. Третя модель (C) базувалася на сучасній цифровій техніці розміщення 78 анатомічних орієнтирів, що надало обличчю більш вираженої трикутної форми.
Моделі A і B виявили між собою значну схожість: у реконструкціях відзначено короткий, широкий ніс із масивною переніссям і широку форму обличчя. Порівняння з сучасними антропологічними параметрами показало, що ці риси найближчі до жінок із Камеруну, тоді як варіант C нагадує сучасний чеський профіль.
Ці результати не лише проливають світло на зовнішність перших європейців, а й підтверджують, що вони суттєво відрізнялися від нинішніх мешканців континенту. Такі дослідження дають змогу глибше зрозуміти процеси адаптації людства до середовища і складні шляхи еволюції.
Використання сучасних технологій у поєднанні з археологічними та генетичними даними дозволяє відновлювати втрачені сторінки історії людства, відкриваючи нові горизонти для науки.