Нові дослідження показали, що спеціалізація на поїданні мурах стала надзвичайно успішною стратегією для виживання ссавців. За останні 66 мільйонів років, з моменту завершення епохи динозаврів, різні групи ссавців незалежно один від одного перетворювалися на мурахоїдів щонайменше 12 разів. Це вражаючий приклад конвергентної еволюції, коли неспоріднені види виробляють подібні риси для адаптації до схожих екологічних умов.
Про це розповідає ProIT
Успіх мурахоїдів та роль мурах у біосфері
Біолог Томас Віда з Боннського університету наголошує, що не лише сама дієта, а й повторюваність еволюційного шляху у різних групах ссавців заслуговує на увагу. Він підкреслює:
“Цікавим є не стільки факт спеціалізації на мурахах, скільки те, що різні, неспоріднені групи ссавців розвивають однакові або дуже схожі морфологічні адаптації”.
За останніми підрахунками, на планеті мешкає близько 20 квадрильйонів мурах, чия сукупна біомаса становить 12 мегатонн сухого вуглецю. Це більше, ніж біомаса всіх диких ссавців і птахів разом, і дорівнює приблизно 20% людської біомаси.
Проте, одразу після вимирання динозаврів мурахи складали менше 1% популяції комах, а їхній бурхливий ріст розпочався приблизно 23 мільйони років тому, на початку міоцену. Багато видів тварин включають комах до свого раціону, однак облігатна мірмекофагія, тобто живлення майже виключно мурахами, зустрічається значно рідше.
Конвергентна еволюція в різних групах ссавців
Група дослідників, яку очолили Томас Віда, Філіп Барден і Закарі Каламарі, проаналізувала понад 600 наукових джерел, створивши базу даних харчових звичок 4099 видів ссавців. Вони розділили їх на п’ять основних категорій та відстежили, як ці адаптації змінювалися протягом мільйонів років на генеалогічному дереві тварин.
У своїй роботі, опублікованій у журналі Evolution, науковці встановили, що облігатна мірмекофагія незалежно виникала щонайменше 12 разів у різних групах ссавців – плацентарних, сумчастих та однопрохідних. Такі тварини, як мурахоїди, панголіни, єхидни, нумбати та трубкозуби, самостійно виробили подібні анатомічні й фізіологічні риси: видовжені черепи та язики, зменшені зуби, міцні кігті для руйнування гнізд, повільний метаболізм і ферменти для перетравлення хітину. Ці особливості дозволяють ефективно використовувати поживний, але низькокалорійний ресурс, яким є мурахи.
Дослідники також порівнюють це явище з феноменом так званої «крабоподібності», коли подібна будова тіла виникала у різних ліній крабів щонайменше п’ять разів. Проте у ссавців випадків розвитку мірмекофагії вдвічі більше. Окрім того, понад 10 тисяч видів членистоногих імітують поведінку, морфологію або сигнали мурах і термітів, щоб уникати хижаків чи потрапити у колонії соціальних комах.
Вчені стверджують, що їхня база даних стане основою для подальших досліджень харчових стратегій ссавців та дозволить глибше вивчити еволюцію спеціалізованих видів. Відомо, що навіть дуже віддалені групи організмів, такі як соціальні комахи й ссавці, які розійшлися понад 500 мільйонів років тому, можуть впливати одна на одну, формуючи надзвичайні адаптації. Дослідники нагадують про важливість збереження біорізноманіття, адже втрата навіть одного виду може мати непередбачувані наслідки для екосистеми.
Раніше науковці повідомляли, що 40% людей мають “неправильні” очі.