У природі існує рідкісний феномен: землерийка звичайна (Sorex araneus) здатна тимчасово зменшувати об’єм власного мозку, щоб пережити зимові холоди. Така стратегія пристосування дивує науковців, адже більшість ссавців не можуть відновити життєво важливі тканини після їх втрати або стиснення. Проте ця крихітна тварина щозими втрачає до третини об’єму мозку, а навесні повертає його до початкового стану без жодних функціональних втрат.
Про це розповідає ProIT
Феномен Денеля: механізм виживання землерийки
Адаптивна здатність землерийки була вперше описана польським зоологом Августом Денелем і згодом отримала назву «феномен Денеля». Тварини, які не впадають у зимову сплячку, стикаються з дефіцитом їжі та мають суттєво зменшити енергетичні витрати. Саме тому землерийка знижує об’єм мозку на 30%, зменшуючи споживання калорій, а з настанням весни відновлює втрачені нейрони та тканини. Подібна сезонна трансформація виявлена також у крота європейського, ласки та горностая, що свідчить про еволюційну ефективність такого механізму.
«Ця дивовижна здатність до сезонної трансформації, вперше описана польським зоологом Августом Денелем, є радикальною стратегією виживання для ссавців із надзвичайно інтенсивним метаболізмом, які не впадають у зимову сплячку».
Генетичні відкриття та перспективи медицини
Група Вільяма Томаса з Університету Стоуні-Брук в ході генетичних досліджень у 2026 році виявила: під час відновлення мозку у землерийки активуються гени, пов’язані з репарацією ДНК, тривалим життям і утворенням нових клітин. Особливої уваги науковців заслуговує ген $VEGFA$, який підвищує проникність гематоенцефалічного бар’єра, забезпечуючи ефективне поглинання поживних речовин і води. Втрата об’єму мозку відбувається головно через втрату води, а не загибель клітин, що дозволяє тварині уникнути незворотних пошкоджень.
За словами клітинного біолога Аврори Руїс-Еррери, аналіз генів, які підтримують енергетичний баланс у землерийки, може допомогти створити інноваційні методи лікування нейродегенеративних хвороб у людини. Дослідження цього природного процесу сприяє пошуку нових біомаркерів, здатних запобігти руйнуванню нейронних зв’язків. Таким чином, землерийка стала моделлю для розробки терапій, що дозволяють протидіяти деградації нервових клітин в умовах стресу та вікових змін.
