Близько мільйона років тому людство пережило критичний етап, коли населення наших предків скоротилося до всього 1280 людей. Ця подія, відома як ефект пляшкового горла, тривала понад 100 тисяч років і суттєво вплинула на подальший розвиток людства. Незважаючи на майже повне зникнення, людська популяція змогла подолати цей період і з часом вирости до сучасних масштабів.
Про це розповідає ProIT
Генетичні свідчення катастрофічного спадку
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Science, аналіз генетики 3154 сучасних людей з різних регіонів світу виявив докази масового скорочення населення. Між 930 000 і 813 000 років тому чисельність людства впала на 98,7%, усього до 1280 репродуктивних особин.
“Ефект пляшкового горла тривав близько 117 000 років, і цей різкий спад відобразився у генетичному різноманітті сучасних людей, що пояснює рідкість скам’янілостей того періоду, особливо в Африці та Євразії”.
Вчені зазначають, що ці події залишили чіткі генетичні відбитки, які дозволяють простежувати вплив минулих катастроф на еволюцію людини. Під час «ефекту пляшкового горла» різноманіття генів значно зменшилося, а генетична структура сучасної популяції досі зберігає сліди цієї кризи.
Кліматичні зміни та вирішальні еволюційні події
Дослідники припускають, що причиною різкого скорочення населення стали масштабні кліматичні зміни середнього плейстоцену: глобальне похолодання, затяжні льодовикові періоди, зледеніння та тривалі посухи. У цих складних умовах люди змушені були жити в ізольованих групах, борючись за обмежені ресурси.
Генетичний аналіз також вказує на важливу для виду подію – злиття двох хромосом в одну хромосому 2, що відбулося приблизно в той самий період. Саме ця зміна відрізнила людей від інших приматів, адже у людини 23 пари хромосом, а у решти людиноподібних мавп – 24. Вчені вважають, що цей генетичний зсув був ключовим моментом у появі Homo sapiens, а також у подальшій диференціації неандертальців та денисівських людей.
Відновлення популяції почалося близько 813 000 років тому, коли клімат став теплішим і ранні люди навчилися ефективніше використовувати вогонь. Це значно підвищило їхні шанси на виживання й стало рушієм для розширення чисельності.
Вчені підкреслюють, що дослідження ставить нові питання щодо ролі природного добору в той період. Фахівці сподіваються, що подальші відкриття допоможуть з’ясувати, чи сприяв «ефект пляшкового горла» розвитку мозку або поведінковій адаптації людей до змін у навколишньому середовищі. Нові дані дозволяють глибше зрозуміти етапи еволюції, які привели до появи сучасної людини, і розкрити, як наш вид подолав одну з найсерйозніших загроз в історії існування.
Раніше повідомлялося про істоту, яка може стати новим господарем Землі, що відростила ще одну “ногу”.