Впродовж багатьох століть історики й теологи намагалися визначити точну дату та час розп’яття Ісуса Христа. Сьогодні нове дослідження, яке базується на поєднанні біблійних текстів, історичних свідчень і сучасних астрономічних розрахунків, пропонує найбільш аргументовану дату — 3 квітня 33 року нашої ери, п’ятниця, о 15:00.
Про це розповідає ProIT
Астрономічні й біблійні докази дати розп’яття
Вудро Майкл Кролл, автор книги «День, коли загинув Ісус», стверджує, що саме ця дата є ключем до розуміння євангельських подій у їхньому історичному контексті. В Євангеліях вказано, що Ісус помер о «дев’ятій годині» за єврейською системою відліку, що відповідає 15:00 за сучасним обчисленням часу. Усі чотири Євангелія називають днем розп’яття «День підготовки», тобто п’ятницю, напередодні суботи.
Для підтвердження дати Кролл використав астрономічні розрахунки, які свідчать, що 3 квітня 33 року в Єрусалимі був повний місяць — необхідна умова для святкування Песаху. Цієї ж ночі відбулося часткове місячне затемнення, під час якого місяць набув червоного відтінку, що перегукується зі словами апостола Петра в Діяннях 2:20 про «місяць, що перетворився на кров». Це розглядається як астрономічне підтвердження біблійних подій.
Археологічні та історичні підтвердження
До історичних аргументів належать відомості про суд і страту Ісуса, які здійснював Понтій Пілат, намісник Юдеї в 26–36 роках нашої ери. Відомо, що після політичної кризи в Римі у 31 році Пілат став більш вразливим до тиску з боку місцевих лідерів, що відображено у ваганнях Пілата в Євангеліях. Серед археологічних свідчень — Камінь Пілата, знайдений у 1961 році, і п’яткова кістка страченого чоловіка з характерними для римських страт пошкодженнями, виявлена у 1968 році, що підтверджують історичність описаних подій.
Низка нехристиянських істориків, зокрема Флегон та Талл, також згадували про незвичайну темряву та землетрус під час 202-ї Олімпіади, що завершилася у 33 році н.е. Їхні свідчення збігаються з описами в Євангеліях, посилюючи достовірність встановленої дати. Додатково, пророцтво з книги Даниїла 9:24–27, яке містить обрахунок часу від указу про відновлення стін Єрусалиму, також вказує на 33 рік н.е. як на рік страти Месії.
«Загибель Ісуса 14 Нісана о 15:00 символічно збігалася з часом жертвопринесення пасхального ягняти в Храмі, що зображувало його як “Агнця Божого”, який своєю загибелі спокутував гріхи людства».
Теорії альтернативних дат, наприклад про розп’яття в середу, не узгоджуються з єврейською традицією та Євангеліями. Єврейський календар, згідно з яким доба починається із заходом сонця, не дозволяє таку хронологію без порушення послідовності святкування Песаху. Таким чином, поєднання біблійних, історичних, астрономічних фактів і стародавніх пророцтв дозволяє з високою точністю встановити, що розп’яття відбулося саме 3 квітня 33 року о 15:00.