Автомобільні шини, які регулярно зношуються під час експлуатації, стали одним із найбільш шкідливих для довкілля винаходів людини. З часом дрібні частинки синтетичного каучуку від шин потрапляють у навколишнє середовище, осідаючи у водоймах у вигляді мікропластику. Ці мікроскопічні фрагменти містять хімічні речовини, які можуть проникати у рибу, крабів та потенційно – в організм людини.
Про це розповідає ProIT
Масштаби проблеми та вплив на здоров’я
За оцінками дослідників, щороку до світового океану надходять мільйони тонн пластикових відходів. Частки зношених автомобільних шин складають приблизно 45% усього мікропластику в наземних і водних екосистемах. Під час дощів ці частинки змиваються з дорожнього покриття у водойми, де стають їжею для водних жителів. Токсичні речовини, що містяться в шинному мікропластику, завдають шкоди рибам і тим, хто їх споживає.
Особливо небезпечним є хімікат 6PPD-Q, який утворюється з 6PPD – речовини, що додається до шин для підвищення їхньої стійкості. Деякі види риб, наприклад лосось кохо, гинуть саме через наявність цієї сполуки у воді. Вплив мікрочастинок шин відчувають не лише водні організми. Люди та тварини, які живуть біля доріг, також піддаються впливу цих речовин через повітря. Дослідження в Китаї показали наявність 6PPD-Q у сечі людей. Попри те, що вплив цієї речовини на здоров’я людини ще вивчається, вона може бути небезпечною для печінки, легень та нирок.
«Частки зношених шин становлять близько 45% всього мікропластику в наземних і водних системах».
Біофільтри з природних матеріалів: інноваційний підхід до очищення води
Науковці з Університету Міссісіпі досліджують ефективні та екологічно безпечні способи видалення шинного мікропластику з водних систем. Вони випробовують біофільтри, виготовлені з доступних природних матеріалів – деревної тріски та біовугілля, отриманого з рисового лушпиння. Завдяки пористій структурі біовугілля та органічним сполукам у деревині ці фільтри здатні утримувати до 90% частинок зносу шин зі стічних вод.
Біофільтраційна система, розміщена біля дренажних отворів, суттєво знижує концентрацію мікропластику у зливових водах. Унікальна будова частинок шин сприяє їх затриманню у порах фільтруючих матеріалів. За словами дослідників, цей метод має високий потенціал для масштабування, адже деревна тріска та біовугілля є недорогими, екологічно чистими та широко доступними матеріалами з відходів сільського господарства.
Однак для повної реалізації цієї технології необхідні подальші довгострокові дослідження, а також створення системи для належної утилізації використаних фільтрів. Мікропластик, що утворюється із шин, продовжує завдавати шкоди екосистемам, продуктам харчування та здоров’ю людини, тому біофільтри з органічних відходів можуть стати ефективним і безпечним рішенням для зменшення цього типу забруднення.