Науковці вже багато століть прагнуть знайти спосіб трансмутації звичайних металів у золото – мрія, яка ще донедавна вважалася фантастикою. Проте сучасна фізика дає підстави вважати це теоретично можливим. Сьогодні технології прискорювачів частинок, як Великий адронний колайдер у ЦЕРНі, вже дозволяють проводити подібні процеси, проте вкрай неефективно: за роки роботи експерименту “Аліса” вдалося отримати лише 29 пікограмів золота – обсяг, який не має промислового значення через надвисоку вартість самого процесу.
Про це розповідає ProIT
Інноваційний підхід Marathon Fusion
Каліфорнійський стартап Marathon Fusion запропонував новий шлях отримання золота завдяки використанню термоядерного синтезу. Їхня ідея базується на перетворенні ізотопу ртуті-198 під дією нейтронного випромінювання у ртуть-197, яка розпадається до стабільного золота-197. Ключовим чинником такої трансмутації є наявність достатньо енергійних нейтронів – понад 6 мільйонів електрон-вольт, які можна отримати у термоядерних реакторах зі стандартною паливною сумішшю дейтерію та тритію.
“Команда Marathon Fusion підрахувала, що термоядерна електростанція теоретично може виробляти кілька тонн золота на гігават теплової енергії протягом одного року роботи”.
Для проведення розрахунків фахівці Marathon Fusion використали цифрову модель термоядерного реактора, що дозволило змоделювати фізику синтезу і подальші радіоактивні перетворення. Проте комп’ютерне моделювання потребує підтвердження на реальному комерційному реакторі, яких поки не існує. Для запуску таких установок необхідно вирішити низку складних питань – від створення нових матеріалів для будівництва до розробки систем штучного інтелекту для підтримки стабільності плазми.
Виклики та перспективи практичного застосування
Попри зацікавлення інвесторів, ідея промислового виробництва золота у термоядерному реакторі наразі залишається концепцією. Експерименти з термоядерного синтезу, зокрема у Великій Британії в рамках проєкту JET, поки забезпечують лише невеликі обсяги енергії. Останнім часом британські вчені запропонували зменшити розміри реакторів, оптимізувавши керування плазмою, але навіть прототипи на кшталт “Сферичного токомака для виробництва енергії (ступінчастого)” очікуються не раніше 2040 року.
Вироблене у реакторі золото спочатку буде радіоактивним, класифікуватиметься як радіоактивні відходи і вимагатиме тривалого процесу очищення. Перетворення таких відходів у придатний для використання метал стане окремим технічним викликом. До масової появи золота, створеного шляхом термоядерного синтезу, ще дуже далеко – і лише успішна реалізація комерційних реакторів та перевірка гіпотез Marathon Fusion зможуть запустити нову “золоту лихоманку” майбутнього.
Нагадаємо, нещодавно науковці виявили нове родовище золота вартістю 78 мільярдів доларів.