Тривала ізоляція науковців на антарктичних станціях спричинила появу нового спільного акценту серед мешканців тимчасових дослідницьких спільнот. Незвичайне середовище, у якому люди з різних країн змушені кілька місяців жити й працювати разом, надало унікальні можливості для вивчення мовної еволюції у замкнутому колективі.
Про це розповідає ProIT
Антарктида як лінгвістична «чашка Петрі»
Попри відсутність корінного населення і постійних жителів, Антарктида об’єднує вчених і допоміжний персонал з усього світу. Саме це екстремальне середовище перетворилося на своєрідний лабораторний простір для соціолінгвістичних спостережень.
У 2019 році спеціалісти Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана дослідили, як змінюється вимова у групи з 11 «зимівників» Британської антарктичної служби. Ця команда була мультикультурною та включала представників різних професій — від кухаря та лікаря до науковців і IT-інженерів. Учасники походили з різних регіонів Англії, а також зі США, Німеччини та Ісландії.
Вимірні зміни у вимові
Дослідження передбачало запис голосів учасників на початку перебування, а потім через кожні шість тижнів. Протягом цього часу група активно взаємодіяла між собою і майже не мала контактів із зовнішнім світом. Згодом були зафіксовані помітні зміни у вимові: слова стали звучати з довшими голосними, а також з’явилася нова особливість — вимова звуку «оу» передньою частиною рота, відомий як фронтинг.
Фронтинг притаманний, наприклад, молодим носіям австралійської англійської, де голосні у словах на кшталт “goose” вимовляються ближче до передньої частини рота, ніж у британській чи американській англійській. В антарктичній спільноті зміни були незначними, але їх можна було чітко ідентифікувати за допомогою акустичного аналізу.
«Антарктичний акцент насправді не помітний на слух — для цього знадобилося б набагато більше часу — але його можна виміряти за допомогою приладів», — пояснив автор дослідження, професор Джонатан Гаррінгтон.
Професор Гаррінгтон підкреслив, що цей акцент є своєрідною комбінацією попередніх вимов учасників із додаванням нових мовних рис. Він перебуває на початковій стадії формування та поширився лише в невеликій ізольованій групі.
Дослідження підтвердило: ізоляція і тривале спілкування у замкнутому колективі сприяють швидкій появі нових мовних ознак. Саме подібні процеси колись призвели до формування відмінностей між британською, американською та австралійською англійською. Це ставить питання про те, які нові діалекти можуть виникнути в майбутньому, наприклад, у разі колонізації Марса.