Вивчення способів виживання доісторичних людей під час останнього льодовикового максимуму дало нові уявлення про здатність людства пристосовуватися до екстремального холоду. У період, коли температура навколишнього середовища була надзвичайно низькою, захист від негоди ставав вирішальним для життя. Особливо унікальним архітектурним рішенням стали будівлі із кісток мамонтів, знайдені на археологічній стоянці Межиріч у Черкаській області України. Тут стародавні мисливці-збирачі використовували масивні кістки мамонтів як основний матеріал для спорудження складних конструкцій, що й досі вражають науковців.
Про це розповідає ProIT
Археологічні відкриття в Межирічі
Чотири споруди, які вперше виявили у 1960-х роках, довгий час залишалися предметом наукових суперечок щодо їхнього призначення. Дослідники розглядали їх як можливі житла, місця ритуалів, поховання або навіть склади для кісток. Основною складністю у визначенні віку цих об’єктів був радіовуглецевий аналіз кісток мамонтів, адже їх могли збирати з природних місць накопичення решток, тому вік кісток варіювався в межах від 19 000 до 12 000 років.
Для точнішого датування науковці проаналізували рештки дрібних тварин, знайдених у культурних шарах біля найбільшої споруди разом із кам’яними знаряддями. Ці тварини жили саме тоді, коли люди перебували на цій території, і їхні рештки стали надійними хронологічними маркерами.
“Результати дослідження засвідчили, що споруда використовувалася людьми між 18 248 та 17 764 роками тому, тобто на піку холодів останнього льодовикового періоду”.
Короткочасне використання та інновації давньої людини
Аналіз осадових порід показав, що культурні шари надзвичайно тонкі, що свідчить про нетривалість кожного циклу заселення. Вчені роблять висновок: кістяні будівлі не слугували постійним місцем проживання, а були тимчасовими укриттями для виживання в умовах суворого клімату. Групи мисливців, імовірно, поверталися до цих споруд протягом кількох поколінь, а загальна тривалість використання могла сягати до 429 років.
Усередині споруд виявили сліди обробки м’яса та виготовлення інструментів, що підтверджує їхню житлову функцію. Точний спосіб утеплення, наприклад використання шкур чи іншої органіки, залишається загадкою, але саме застосування кісток мамонтів свідчить про розуміння теплоізоляційних властивостей таких матеріалів. Ці регулярні, хоча й короткострокові, відвідини “кістяних сховищ” відображають складне стратегічне планування та логістику, які допомогли людям не лише вижити у найсуворіший період кліматичної історії, а й сформувати унікальну культуру на межі льодовика.
Фотографія житла під час розкопок. Авторство: В. Чу та ін., Open Research Europe (2025).