Групі дослідників із Багдадського університету та Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана вдалося відновити повний текст легендарного «Гімну Вавилону». Цей давній месопотамський твір понад тисячу років вважався втраченим. Гімн, вирізьблений на глиняних табличках, яскраво зображає велич та повсякденне життя мешканців колись найбільшого міста світу.
Про це розповідає ProIT
Від руїн до цифрових відкриттів
Вавилон, що виник у Месопотамії приблизно 2000 року до нашої ери, залишив після себе унікальну культурну спадщину. Його руїни, розташовані за 85 кілометрів від Багдада, входять до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Вавилон був не лише політичним і релігійним центром, а й джерелом натхнення для створення видатних літературних творів, таких як «Енума еліш» — епос про створення світу та піднесення бога Мардука, а також «Кодекс Хаммурапі», один із найдавніших зводів законів із концепцією «невинуватий, доки не доведено протилежне».
Переважна більшість вавилонських текстів створювалася клинописом на глиняних табличках, з яких до нашого часу збереглися лише окремі фрагменти. Особливу цінність мають матеріали з «Бібліотеки Сіппара», знайденої у храмі Шамаша. Саме розшифрування і систематизація цих табличок стало завданням міжнародної команди спеціалістів.
Сила штучного інтелекту у вивченні стародавніх текстів
Ассиріолог Енріке Хіменес, один із авторів дослідження, проводить масштабну оцифровку клинописних текстів у межах проєкту «Електронна вавилонська бібліотека». Використовуючи штучний інтелект, дослідники змогли ідентифікувати 30 фрагментів, що належать до одного й того ж гімну. За словами Хіменеса, цей процес раніше тривав би десятки років, але завдяки цифровим технологіям розшифрування вдалося завершити набагато швидше.
Клинописна табличка з нещодавно виявленим гімном. Фото: LMU/Анмар А. Фаділь, кафедра археології Багдадського університету, з дозволу Іракського музею та Державної ради з питань старожитностей і спадщини.
Нововідкритий гімн складається з 250 рядків і, ймовірно, був популярним серед мешканців Вавилону на початку першого тисячоліття до нашої ери. Дослідники з’ясували, що його часто переписували школярі, а сам текст містить багато унікальних відомостей про міське суспільство, зокрема про ролі жінок-жриць і повагу до іноземців. Окрему увагу приділено природі, адже у вавилонській літературі це трапляється рідко.
“Гімн переписували діти в школі. Дивно, що такий популярний у свій час текст був невідомий нам дотепер”, — сказав Хіменес.
Ось уривок із гімну, що описує річку Євфрат, біля якої розташовувалось місто:
Євфрат — її ріка, створена мудрим володарем Нудіммудом,
Вона тамує спрагу пасовиськ, насичує очеретяні зарості,
Виливає свої води в лагуну і море,
Її поля буяють травами і квітами,
Її луки, у блискучому цвітінні, проростають ячменем,
З якого, зібраного, складають снопи,
Стада і отари лежать на зелених пасовищах,
Багатство і пишність — що личить людству —
Даруються, множаться і по-царськи надаються.
