Європейське космічне агентство (ЄКА) попереджає про надзвичайно серйозну загрозу для усіх супутників, що обертаються навколо Землі. Нові комп’ютерні симуляції, виконані в Європейському центрі космічних операцій у Німеччині, демонструють сценарій, за якого надпотужний сонячний шторм здатен вивести з ладу практично всі супутники незалежно від їхньої орбіти.
Про це розповідає ProIT
Сценарій сонячного шторму: як це відбувається
За результатами моделювання, потужний сонячний спалах класу X45 — майже у п’ять разів сильніший за найінтенсивніші спалахи нинішнього сонячного циклу — може спричинити ланцюгову реакцію катастрофічних подій. Спочатку Землю вражає хвиля інтенсивного випромінювання, а приблизно через 15 годин до планети наближається корональний викид маси (CME) зі швидкістю понад 7 мільйонів кілометрів на годину, провокуючи геомагнітну бурю масштабу події Каррінгтона 1859 року.
Фахівці зазначають, що навіть супутники на низькій навколоземній орбіті (LEO), які зазвичай захищені атмосферою та магнітним полем, не уникнуть наслідків такого вибуху. Симуляція показала, що супутникова інфраструктура опиняється під потрійною загрозою: спочатку відбувається вихід з ладу чутливої електроніки від потужної хвилі випромінювання, далі — порушення систем навігації через радіаційний вплив, а кульмінацією стає раптове розширення верхніх шарів атмосфери, що збільшує опір для супутників на LEO до 400%. У результаті більшість апаратів зійдуть з орбіти та або згорять у щільних шарах атмосфери, або впадуть на Землю.
“Масштабна сонячна буря може призвести до того, що жоден космічний апарат не залишиться у безпеці”.
Економічні та техногенні ризики майбутніх бур
Подібні події вже спостерігалися, хоча й на значно меншому рівні: у травні 2024 року рекордна геомагнітна буря вивела з ладу кілька супутників, спричинивши перебої у роботі GPS та завдавши збитків тільки в агросекторі США на суму близько 500 мільйонів доларів. Проте, науковці застерігають, що справжній шторм рівня Каррінгтона призведе до набагато більших втрат. За оцінками досліджень, потенційний фінансовий удар лише по енергосистемах Північної Америки може сягнути 2,6 трильйона доларів, а глобальні збитки важко навіть уявити.
Імовірність виникнення подібної події у XXI столітті складає приблизно 12%. Водночас кількість супутників на орбіті, за прогнозами, збільшиться щонайменше у десять разів до 2050 року. Це означає, що ризики та масштаби можливих катастроф для інфраструктури зростають з кожним десятиліттям.
