В Афінах через тривалу спеку, коли температура повітря кілька днів поспіль перевищує 40°C, влада міста вирішила знову задіяти стародавній римський акведук віком понад дві тисячі років. Це рішення має допомогти забезпечити місто додатковими запасами води в умовах критичної нестачі.
Про це розповідає ProIT
Стародавня інженерна система повертається до роботи
Давньоримський акведук, прокладений за наказом імператора Адріана у 125 році н.е., має довжину 24 км та розташований під площею Дексамені. Його призначенням було забезпечення Афін водою, і протягом багатьох століть він залишався основним джерелом водопостачання міста, аж до османської окупації XV століття. Акведук функціонує за принципом самопливу, використовуючи природний ухил місцевості.
Аномальна посуха останніх років значно вплинула на водні ресурси Афін. За даними, минулої осені гребля Морнос, розташована приблизно за 200 км на захід від міста, пересохла настільки, що оголила залишки затопленого села. Два основних водосховища — озера Морнос та Евінос — втратили близько 40% своєї площі у порівнянні зі звичними показниками. Якщо у 2022 році ці водосховища були майже повністю заповнені, то минулого року вони зберігали лише 80% обсягу.
Використання акведука й сучасна реконструкція
Акведук Адріана — це складна мережа каналів, ймовірно, побудована за допомогою праці рабів, які рили сотні вертикальних шахт і поєднували їх горизонтальними тунелями. З 456 первісних колодязів збереглося близько 390. Однак нині вода із цього акведука не відповідає стандартам питної, тому її використовуватимуть для технічних цілей.
«Це підземний канал. Принцип його роботи полягає в тому, що грунтові води просочуються у цей канал», — пояснює директор зі стратегії та інновацій Афінської компанії водопостачання та каналізації Йоргос Сакініс.
Інженери вже підключаються до 20 старовинних колодязів, які стануть точками доступу до нової місцевої водопровідної мережі. Для попередніх випробувань прокладено трубопровід довжиною 4,1 км, який сполучає центральний резервуар акведука під площею Дексамені з околицями Афін. На початковому етапі технічна вода надходитиме до громадських будівель, а згодом — до близько 80 житлових будинків. Першу ділянку нової мережі планується ввести в експлуатацію вже до кінця липня або на початку серпня, а повне завершення проекту очікується до 2029 року.
Варто зазначити, що подібні римські акведуки збереглися також у Римі, Німі (Франція) та Сеговії (Іспанія). Завдяки принципу гравітаційного руху води ці споруди споживають значно менше енергії порівняно із сучасними насосними станціями, що дозволяє знизити екологічний вплив.
Втім, навіть після відновлення роботи акведука Афіни не зможуть повністю подолати водний дефіцит. Реальне вирішення проблеми потребує зміни підходів до споживання та розподілу водних ресурсів у місті.
