Українські та латвійські правоохоронці спільно викрили масштабну шахрайську організацію, що діяла у Харкові та Харківській області. Зловмисники, використовуючи методи соціальної інженерії та програми віддаленого доступу, ошукали громадян Латвії на суму понад 4 мільйони гривень.
Про це розповідає ProIT
Схема обману: використання баз контактів і соціальної інженерії
Слідство встановило, що організатори кол-центру купували у даркнеті або в інших злочинних угруповань бази контактів осіб, які раніше стали жертвами фейкових брокерів чи криптопірамід. До потенційних жертв телефонували, представляючись співробітниками юридичної компанії, та пропонували допомогу у поверненні втрачених інвестицій. Зловмисники наполягали на спілкуванні російською мовою, а для підвищення довіри відмовлялися від будь-яких передоплат.
Для нібито “верифікації особи” та активації електронного підпису Smart ID, потерпілих переконували встановити програму для віддаленого доступу. Отримавши контроль над смартфонами й онлайн-банкінгом, шахраї оформлювали онлайн-кредити від імені жертв, переказували кошти на підконтрольні рахунки та виводили їх через криптовалюту, ускладнюючи відстеження фінансових операцій.
У деяких випадках жертв змушували відкривати нові рахунки, переоформлювати отримання пенсій або залучати так званих “довірених осіб”, що дозволяло шахраям повністю контролювати фінанси постраждалих.
“Кол-центр працював як злагоджена корпорація, у якій одні ‘працівники’ відповідали за психологічний прогрів жертв, інші – за технічний злам банкінгу та виведення грошей. Також були адміністратори, які навчали персонал”.
Затримання та можливе покарання учасників
Внаслідок спецоперації затримано п’ятьох фігурантів справи. Двоє ключових організаторів перебувають під вартою, ще трьом призначено цілодобовий домашній арешт. Затриманим інкримінується шахрайство в особливо великих розмірах та втручання у роботу інформаційних систем, за що їм загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який має посилити захист клієнтів банків, що стали жертвами онлайн-шахраїв.