Уявімо найгірший сценарій, коли людство повністю зникло, а семеро астронавтів на Міжнародній космічній станції (МКС) залишилися єдиними живими істотами. Це питання стало особливо актуальним через затримку місії з повернення астронавтів NASA Бутча Вілмора та Суні Вільямс, які мали провести на станції всього вісім днів, але вже дев’ятий місяць перебувають там.
Про це розповідає ProIT
Функціонування МКС без підтримки Землі
Основне питання полягає в тому, як довго станція може функціонувати без зовнішньої підтримки. Відомий науковий популяризатор Vsauce пояснив, що дихальний кисень на борту МКС переробляється через електроліз, тобто вода розщеплюється на кисень та водень. Це свідчить про те, що нестача повітря не стане критичною проблемою для екіпажу.
Запаси їжі на станції також достатні. NASA вимагає, щоб усі запаси мали термін зберігання не менше одного року. Якщо остання партія припасів надійшла нещодавно, екіпаж може вижити до двох років. У минулому вже були випадки, коли астронавти залишалися без нових постачань до восьми місяців через невдачі трьох послідовних місій. Вода також не буде проблемою, адже вона, як і кисень, переробляється із сечі та конденсату.
Занепад МКС та його наслідки
Найбільшою загрозою для екіпажу стане не брак ресурсів, а орбітальний занепад. МКС розташована на висоті приблизно 418 км над Землею, однак вплив гравітації та слабкий опір залишків атмосфери призводять до її поступового зниження. NASA регулярно піднімає орбіту станції за допомогою вантажних кораблів, щоб уникнути падіння. Якщо Земля більше не надсилатиме кораблі, станція почне неконтрольовано знижуватися і приблизно через 15 місяців згорить в атмосфері.
Vsauce зазначає: “Перше, що вичерпається у екіпажу… це висота”.
У документі NASA 2024 Space Station Transition Plan підтверджується цей прогноз: “МКС без корекції орбіти зможе проіснувати приблизно 1-2 роки, перш ніж впасти на Землю”.
Проте навіть якщо б астронавти змогли вижити кілька років, чи хотіли б вони цього? Без надії на порятунок, без сімей і можливості повернутися додому, вони могли б лише спостерігати за знищеною Землею, очікуючи свій неминучий кінець. Іронія полягає в тому, що навіть якби вони могли вижити, у них не було б причин цього бажати.
