Покупці NFT часто вважають, що разом з цифровим токеном отримують повні права на твір. Насправді вони можуть володіти лише записом у блокчейні, але не мають права використовувати зображення комерційно.
Як попереджає патентний повірений та експерт із захисту інтелектуальної власності Юлія Лещенко, стрімке зростання ринку NFT у 2021 році створило масштабну правову невизначеність для авторів та бізнесу. За її словами, більшість учасників ринку досі не розуміють різниці між володінням токеном та правами на сам контент.
“Однією з ключових помилок, з якою стикаються учасники ринку, є ототожнення NFT з правом власності на об’єкт інтелектуальної власності. Насправді NFT є цифровим записом у блокчейні, який підтверджує унікальність токена, але сам по собі не передає авторських прав, якщо інше прямо не передбачено умовами угоди”, – пояснює Лещенко.
Що насправді купує власник NFT
У випадку, коли ви купили NFT з популярною мавпочкою Bored Ape за $200 тисяч. Постають питання: Чи можете ви тепер друкувати футболки з цим зображенням? Використати його в рекламі свого бренду? Зняти мультфільм? Відповідь залежить не від самого факту покупки токена, а від того, що написано дрібним шрифтом в умовах продажу.
У березні 2021 року художник Beeple продав свій NFT-колаж “Everydays: The First 5000 Days” на аукціоні Christie’s за рекордні $69 мільйонів. Однак покупець отримав лише токен та право демонструвати твір – авторські права залишилися у Beeple. Він може продавати принти, створювати похідні твори, ліцензувати зображення. Власник NFT таких прав не має.
“Для авторів це означає, що продаж NFT не завжди тягне за собою передачу виключних прав на твір. Без чітко визначених ліцензійних умов покупець NFT отримує лише право володіння токеном, але не право комерційного використання контенту”, – застерігає Лещенко.
Чому різні проєкти – різні правила
Ситуація ускладнюється тим, що кожна NFT-колекція встановлює власні правила. Bored Ape Yacht Club надає власникам комерційні права на їхню конкретну мавпу – тому ми бачимо ресторани, одяг та навіть пиво з цими персонажами. CryptoPunks спочатку не давали таких прав, хоча пізніше змінили політику. А багато дрібних проєктів взагалі не прописують ліцензійні умови.
Проте вже у 2021 році з’явилися перші сигнали про можливі конфлікти. Коли художник Мейсон Ротшильд анонсував колекцію “MetaBirkins” – NFT із зображеннями, що імітували культові сумки Hermès Birkin, бренд публічно заявив про неприпустимість такого використання їхньої торговельної марки. Це стало першим серйозним попередженням ринку: NFT не надає імунітету від претензій щодо інтелектуальної власності.
Чому бізнес опинився у “правовому тумані”
Провідний спеціаліст із захисту інтелектуальної власності Юлія Лещенко звернула увагу на ризики для бізнесу. “Використання NFT у маркетингових кампаніях, брендингу або для залучення клієнтів потребує ретельного аналізу прав на зображення, дизайн і торговельні марки. Відсутність належного правового супроводу може призвести до порушення прав третіх осіб і репутаційних втрат”, – зазначає вона.
Великі бренди також почали приділяти цьому увагу. Наприклад, StockX – платформа перепродажу кросівок – почала експериментувати з NFT, які мали “представляти” фізичні товари на їхньому складі. Це викликало питання: чи не є використання зображень брендованих кросівок у токенах використанням чужих торговельних марок без ліцензії? Відповідь на це питання індустрія мала отримати пізніше, але вже тоді юристи попереджали: чужі бренди у NFT – це мінне поле.
Що відомо про проблеми ліцензування та смарт-контрактів
Юристка наголошує на критичній важливості прозорого ліцензування. “У 2021 році ринок NFT лише формує підходи до визначення обсягу прав, які передаються разом із токеном. Саме тому прозорість умов і чітка фіксація прав у договорах або smart contracts мають вирішальне значення”, – говорить Лещенко.
Технічно смарт-контракт може автоматично прописувати умови ліцензії при кожній транзакції. Однак більшість NFT-проєктів 2021 року цього не робили. Умови використання ховалися на сайтах, у Discord-каналах або взагалі існували лише у вигляді усних домовленостей спільноти. Юридично це катастрофа.
Чому блокчейн без кордонів, права – з кордонами
Міжнародний аспект додає складнощів. “Блокчейн не має кордонів, але права інтелектуальної власності залишаються територіальними. Це означає, що спори можуть виникати одразу в кількох юрисдикціях, а відсутність уніфікованого регулювання ускладнює захист прав”, – пояснює експертка.
NFT, створений художником в Україні, куплений колекціонером у Сінгапурі та розміщений на платформі з серверами в США, може порушувати права третьої особи в Німеччині. Де розглядати спір? Яке право застосовувати? Ці питання поки не мають чітких відповідей.
Формування нової практики
Лещенко вважає період 2021 року часом формування правових стандартів. “Для правників і бізнесу NFT є не стільки готовим рішенням, скільки полем для формування нової практики. Питання авторства, обсягу переданих прав і відповідальності сторін потребують системного підходу та адаптації традиційних інструментів інтелектуальної власності до цифрової реальності”, – резюмує вона.
Вона переконана: NFT відкривають нові можливості для монетизації творчості та розвитку бізнесу, але без належного правового супроводу цифрові інновації можуть стати джерелом серйозних проблем. “Уже на ранньому етапі розвитку цієї технології стає очевидно: без належного правового супроводу цифрові інновації можуть перетворитися на джерело серйозних ризиків”, – застерігає Лещенко.
Хто коментує
Юлія Лещенко – патентний повірений та експерт з інтелектуальної власності. Понад 10 років консультує бізнес і креативні проєкти щодо авторських прав, NFT та цифрових активів. Керує практикою ІВ у GORO Law Firm.