На узбережжі долини Гламорган у Вельсі проведення екологічних досліджень і реставраційних робіт призвело до унікального відкриття: з піщаних і скельних відкладень було вилучено 437 пар старовинного взуття, що належить до різних історичних періодів. Ця знахідка викликала неабиякий інтерес серед археологів та істориків, адже взуття було виявлено під час проєкту з відновлення прибережних кам’яних басейнів за участі волонтерів та фахівців організації «Академія Біч». Найбільше взуття знайдено на пляжах біля містечок Огмор і Ллантвіт Мейджор, де воно було глибоко вросле у берегову лінію, застрягши в осадових породах і кам’яних ущелинах.
Про це розповідає ProIT
Археологічні гіпотези щодо походження взуття
Морські археологи та фахівці з геоморфології вважають, що регулярне вимивання таких артефактів свідчить про наявність підводного сховища матеріальної культури. Найбільш ймовірно, що взуття пов’язане з катастрофою італійського торгового судна «Фролік», яке розбилося біля скелі Таскер-Рок близько 150 років тому, перевозивши велику партію взуття та інших товарів. Вантаж корабля, ймовірно, був розсіяний морськими течіями та накопичився у дельті річки Огмор, звідки його періодично виносить на берег під час ерозії та штормів.
“Корабель, який перевозив значну партію взуття та інших товарів, розбився об скелю Таскер-Рок приблизно 150 років тому”.
Вчені звертають увагу на те, що багато знайдених підошв мають мініатюрні розміри, характерні для дитячого взуття XIX століття, що ще раз підтверджує історичну цінність знахідки.
Промислова спадщина та екологічна проблема
Існує й альтернативна гіпотеза: знахідки можуть бути пов’язані з розвитком шевської промисловості в регіоні Брідженд, де у середині XX століття щотижня виробляли понад 50 000 пар взуття. Відомо, що вживане та непридатне до ремонту взуття часто утилізували, скидаючи його у річку біля Портобелло, що сприяло накопиченню різночасових артефактів у прибережних відкладеннях.
Водночас археологічний проєкт виявив серйозну екологічну проблему: вилучене взуття є лише малою частиною понад 12 000 предметів морського сміття, знайдених на узбережжі під час 15 робочих сесій. Дослідження дає змогу простежити, як органічні матеріали, зокрема шкіра XIX століття, зберігаються у морському середовищі протягом десятиліть, перебуваючи у безкисневих шарах піску та каменю.
Нині триває формування волонтерських груп для подальшого очищення прибережних зон, адже масштаб виявленого сміття свідчить про десятиліття накопичення промислових відходів у місцевій екосистемі.