Біля узбережжя Кейп-Коду, штат Массачусетс, професійний рибалка виловив надзвичайно рідкісного американського лобстера з унікальним забарвленням: тіло ракоподібного ідеально розділене на два кольори. Згідно з оцінками біологів, ймовірність зустріти таку особину у природі становить лише один випадок на 50 мільйонів.
Про це розповідає ProIT
Генетичні особливості та гінандроморфізм
Феномен, відомий як «розділене забарвлення», проявляється чітким поділом забарвлення тіла по центру. Одна половина лобстера має типовий темний відтінок, а інша — яскраво-оранжевий. Зазвичай більшість омарів мають коричневе, оливково-зелене чи темно-синє забарвлення, проте ця особина вирізняється ідеальною симетрією: зліва — класичний коричневий, справа — насичений помаранчевий колір.
Експерти зазначають, що подібне явище пов’язане з рідкісним генетичним збоєм на ранніх етапах розвитку ембріона. Часто такі лобстери є білатеральними гінандроморфами, поєднуючи ознаки обох статей, розділених лінією симетрії, внаслідок чого пігментація панцира розвивається незалежно на кожній половині.
Наукова цінність і подальше вивчення
Двоколірні лобстери зустрічаються набагато рідше, ніж блакитні чи плямисті. Замість продажу рибалка вирішив передати рідкісного лобстера до океанаріуму, щоб фахівці могли дослідити його генетичні особливості та зрозуміти, як формується така унікальна пігментація. Це відкриває нові можливості для вивчення генетичної стабільності морських організмів.
Відвідувачі океанаріуму матимуть змогу побачити незвичайного лобстера та познайомитися з результатами наукового аналізу його феномену.
Подібні природні аномалії спонукають вчених переглядати межі можливого. Наприклад, нещодавно дослідники зафіксували істоту, здатну генерувати електричний струм у 800 вольт, що сильніше за побутову електромережу. Серед загадкових відкриттів — ідентифікація «золотого яйця» на дні Тихого океану, а також відкриття унікальних природних ландшафтів, які нагадують інкубатори для інопланетних форм життя. Водночас, у Чорнобилі й досі існують об’єкти, що випромінюють смертельно небезпечну дозу радіації, нагадуючи про крихкість балансу між технологіями та природою.