На початку серпня мешканці південно-східної частини Аляски стали свідками вражаючої природної аномалії. У затоці Ендікотт-Арм рівень води різко піднявся — хвилі досягали 4,5 метра, а на острові Сойєр вода здійнялася на понад 30 метрів вище рівня моря. Це раптове явище, яке отримало назву «таємниче цунамі», викликало подив серед науковців, оскільки в регіоні не було зафіксовано значних землетрусів, що традиційно є джерелом подібних катастроф.
Про це розповідає ProIT
Розслідування причин унікального цунамі
Фахівці Центру землетрусів Аляски одразу розпочали перевірку даних, аби знайти пояснення аномалії. Після аналізу сейсмічних записів було встановлено, що причиною стала не тектонічна активність, а масштабний зсув ґрунту біля льодовика Саут-Сойєр. За оцінками експертів, об’єм гірської породи, яка обвалилася, перевищує 100 мільйонів кубічних метрів — цього вистачило б для заповнення близько 40 тисяч олімпійських басейнів.
“Це найбільший зсув на Алясці за останнє десятиліття”, — зазначив директор центру Майкл Вест.
Частина уламків впала на льодовик, а інша частина з гуркотом зісковзнула у вузьку затоку Трейсі-Арм, що призвело до моментального витіснення гігантського об’єму води. Внаслідок цього виник сейш — потужна стояча хвиля у замкненому просторі фіорду, яка й спричинила локальне цунамі.
Механізми утворення та ризики повторення
Як пояснив Алек Беннетт, доцент Університету Аляски у Фербенксі, причиною подібних зсувів можуть бути не лише землетруси, а й танення вічної мерзлоти на тлі зміни клімату або сильні дощі. Сам зсув зазвичай супроводжується сейсмічним сигналом, а вже після потрапляння уламків у воду виникає цунамі.
Цей випадок не є першим для Аляски. Наймасштабніше мегацунамі сталося у затоці Літуя 1958 року — тоді хвиля, спричинена зсувом після землетрусу магнітудою 7,8, досягла рекордної висоти 524 метри і знищила ліс на схилах. За словами Беннетта, подібні явища особливо характерні для вузьких заток, фіордів та озер, де навіть незначний зсув здатен витіснити велику кількість води.
“У майбутньому умови, що сприяють таким подіям, ймовірно, ставатимуть все більш поширеними”, — підкреслив учений. Добре, що нинішня подія сталася у віддаленій місцевості, однак ризики для населених пунктів зростають.
Варто зазначити, що лише за кілька днів після цунамі столиця Аляски Джуно зіткнулася з іншим стихійним лихом. Через прорив льодовикової дамби у басейні Суїсайд, розташованому біля льодовика Менденхолл, місто накрила потужна повінь. Потоки талої води й дощу спричинили підтоплення доріг, пошкодження інфраструктури й евакуацію мешканців.
Однак цього разу місто було краще захищене — завдяки встановленим гігантським укріпленим мішкам з піском Hesco вдалося уникнути масштабних руйнувань, які спостерігалися у 2023 та 2024 роках. “Вони справді захистили нашу громаду. Без них у нас були б сотні затоплених будинків”, — підкреслила міська голова Кеті Костер.
Дві катастрофічні події, що відбулися майже одночасно, засвідчують, наскільки складні виклики постають перед Аляскою. В регіоні спостерігаються як непередбачувані геологічні загрози — зсуви та цунамі, так і наслідки глобального потепління, що призводять до танення льодовиків і масштабних повеней. Це підтверджує необхідність постійного моніторингу небезпечних зон та впровадження сучасних систем захисту для збереження людських життів і майна.