Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №12374-д, який стосується масштабної реформи Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Законопроєкт передбачає низку нововведень, спрямованих на підвищення прозорості та ефективності діяльності агентства.
Про це розповідає ProIT
Головні положення реформи АРМА
Серед основних змін, які закладені у новому законі, виділяють запровадження незалежного аудиту роботи АРМА, що дозволить підсилити контроль за діяльністю установи. Значну увагу приділено і прозорості: відтепер процедура відбору керівника агентства проходитиме за участі міжнародних партнерів, а також буде впроваджено відкриту процедуру призначення управителів для арештованих активів.
Остаточне набуття чинності закону можливе після підпису Президента України.
Оцінка новацій та дискусійні питання
Деякі положення законопроєкту викликали зауваження щодо відповідності принципам ЄС і наявності неоднозначних механізмів. Тим не менш, як зазначає Олена Дума, у фінальній версії були враховані ключові правки, запропоновані самим агентством, що дозволило досягти балансу між реформуванням та захистом прав учасників процесу.
«Схвалення реформи означає законодавче закріплення інноваційних підходів, які АРМА впроваджувало протягом останнього часу. Електронні аукціони, відкриті конкурси на відбір управителів, детальна звітність про всі операції з активами – усе це тепер має міцну правову основу», — додає Олена Дума.
Раніше АРМА передало компанії, що належить чинному співвласнику української фармацевтичної компанії, арештовану російську частку «Вента.ЛТД». Це викликало критику з боку Анастасії Радіної, яка наголосила, що агентство не мало допускати фактичних власників до управління активами, попри попередні обіцянки. У відповідь Олена Дума підкреслила, що права співвласників, які не мають зв’язків з російською федерацією та не є учасниками кримінальних проваджень, повинні бути захищені.
Читайте також: АРМА не може управляти корпоративними правами, які йому передає суд — причини
