Віднайдене «Євангеліє дитинства від Фоми», створене майже 1900 років тому, відкрило маловідомі сторінки раннього життя Ісуса, які залишалися поза офіційним біблійним каноном. На відміну від традиційної Біблії, де перша згадка про Ісуса з’являється лише у 12-річному віці, цей апокрифічний текст починає свою розповідь з п’яти років і пропонує незвичний погляд на його дитинство.
Про це розповідає ProIT
Незвичайні чудеса та риси характеру дитини Ісуса
У «Євангелії дитинства від Фоми» детально описані численні чудеса, які, за переказами, здійснював Ісус ще у дитячі роки. Він оживляє глиняних птахів, зцілює тяжко пораненого лісоруба, допомагає Йосипу у ремеслі, рятує брата Якова від укусу змії, а також множить зерно для нужденних. Серед яскравих епізодів згадується і воскресіння дитини після хвороби, і чоловіка, який загинув у нещасному випадку. Ці історії формують враження про Ісуса як про співчутливу та надзвичайно талановиту дитину, здатну допомагати й захищати інших.
Темна сторона та суперечливі епізоди
Водночас, у тексті присутні й інші, значно суперечливіші риси характеру Ісуса. Так, у відповідь на випадковий удар від іншої дитини, Ісус промовляє прокляття, після чого хлопчик помирає. Коли селяни скаржаться Йосипу та Марії на поведінку сина, Ісус карає їх сліпотою. В іншому випадку, син первосвященика Анни порушує зібрану Ісусом воду у суботу, за що отримує прокляття і одразу гине. Такі епізоди змальовують дитину Ісуса як особу, здатну до суворих покарань і мстивості, що різко контрастує з традиційним образом милосердного Христа.
Особливо яскравою є сцена, коли Йосип приводить Ісуса до вчителя, аби навчити його алфавіту. Ісус не лише іронізує з вказівок вчителя, а й вражає його власними знаннями, змушуючи педагога заявити, що ця дитина «явно не належить до цього світу». Після осліплення батьків загиблого хлопчика Йосип намагається вгамувати Ісуса, але чує у відповідь:
«Хіба ти не знаєш, що я насправді тобі не належу? Не засмучуй мене».
Саме ці риси та епізоди стали причиною того, що «Євангеліє дитинства від Фоми» було відкинуте ранньою церквою. Текст вважався несумісним з ортодоксальним вченням через зображення Ісуса як вередливої, а іноді й жорстокої дитини. Також на сумнівність автентичності впливала його гностична природа та пізня дата написання. На відміну від цього апокрифу, канонічні Євангелія від Матвія, Марка, Луки та Івана були створені апостолами чи їхніми близькими послідовниками й не містять подібних суперечливих історій.
Авторство тексту приписується «Фомі Ізраїльтянину», однак достовірна особа автора залишається невідомою, і його не ідентифікують як апостола Фому. Незважаючи на вилучення з канону, «Євангеліє дитинства від Фоми» дає унікальне уявлення про альтернативні погляди на дитинство Ісуса, які побутували у перші століття християнства.
До слова, найдавніший відомий фрагмент цього рукопису було знайдено лише у 2024 році, і він містить опис одного з перших чудес Ісуса.