Як стати полярником в Антарктиді: досвід учасника восьми українських експедицій

|
Як стати полярником в Антарктиді: досвід учасника восьми українських експедицій

Юрій Отруба, який взяв участь у восьми українських антарктичних експедиціях на станції «Академік Вернадський», поділився власним досвідом та відповів на популярні запитання про роботу полярника.

Про це розповідає ProIT

Як стати учасником антарктичної експедиції

За словами Юрія, щоб стати полярником, потрібно мати не лише бажання, а й сміливість взяти участь у відборі. Кандидати проходять ретельний конкурсний відбір, у якому головну роль відіграє професійність, а не стать. У складі експедицій останніми роками з’являється все більше жінок, і їхня кількість зростає. Відбір на станції «Академік Вернадський» здійснюється виключно за професійними якостями. Якщо на посаду претендує кілька людей, а жінка виявляється кращим фахівцем, саме вона має пріоритет у потраплянні до експедиції. Головний критерій — якісне виконання роботи для успішної реалізації експедиційних завдань.

“І на нашій станції ‘Академік Вернадський’ відбирає, скажімо так, не за статевою ознакою, а за професіоналізмом. Тобто, якщо на якусь там посаду в антарктичній експедиції претендують багато людей, і, наприклад, жінка виявиться більш професійною, то вона завжди зможе потрапити в експедицію, тому що експедиції важливо виконати свою роботу якісною і професійною”.

Особливості життя та роботи полярників на станції

Звичний день на антарктичній станції суттєво відрізняється від роботи на материку. Тут немає чітко фіксованого часу початку і завершення робочого дня: житло і робоче місце розташовані поруч, тому дістатися до офісу можна буквально за декілька хвилин після пробудження. Розпорядок дня у полярників різний – усе залежить від спеціалізації: наприклад, біологи працюють за гнучким графіком, орієнтуючись на погодні умови й пору року, тоді як у геофізиків розпорядок більш усталений та підпорядкований протоколам спостережень. Юрій, який працював геофізиком-магнітометристом, виконував абсолютні спостереження у визначений час згідно з графіком.

Щодо місцевої фауни, то тварини поруч зі станцією здебільшого звикли до людей і не становлять загрози. Водночас під час виїздів на віддалені острови трапляються випадки, коли птахи можуть атакувати людину, якщо наблизитися до їхніх гнізд, але серйозних травм серед полярників на станції не було зафіксовано. В Антарктиді відсутні великі хижаки, які пересуваються суходолом, тому небезпека від тварин мінімальна.