Попри затяжну повномасштабну війну, яка триває вже п’ять років і створює серйозний психологічний тиск, українці демонструють незмінний високий інтерес до саморозвитку. Згідно з результатами дослідження Gradus Research та Forbes Ukraine, 81% опитаних переконані, що безперервне навчання є ключовим для професійної реалізації та здатності адаптуватися до нових умов життя.
Про це розповідає ProIT
Розвиток тенденцій у сфері освіти
Експерти дослідили кілька важливих змін на ринку освіти. Найбільш вираженою з них є попит на доступність та гнучкість навчальних процесів, що відрізняється від традиційних підходів до здобуття знань. Більше 40% українців віддають перевагу самостійному навчанню, використовуючи для цього книги, відеоматеріали на YouTube та подкасти. Ще 24% респондентів обирають корпоративне навчання, організоване роботодавцями, або проходять короткострокові онлайн-курси. Класична ж система освіти залишається актуальною лише для кожного десятого українця.
Зміна сприйняття університетської освіти
Дослідження також зафіксувало значний зсув у ставленні до вищої освіти. Тільки 25,9% респондентів вважають основною перевагою університету отримання професійних знань. Водночас для 24% опитаних університет став радше формальністю, і їхньою головною метою є отримання диплома. Ще 12% респондентів взагалі не бачать суттєвої цінності в університетській освіті.
“Лише чверть опитаних (25,9%) вважає головною перевагою вишу здобуття фахових знань. Водночас для 24% респондентів університет знецінився до рівня формальності – їхньою головною метою є просто отримання диплома.”
Вибір напрямків навчання відображає прагнення українців поєднувати користь із власними інтересами та потребою у психологічному відновленні. Найчастіше опитані віддають перевагу:
- професійному розвитку та вдосконаленню навичок у своїй сфері (33%),
- навчанню «для душі» згідно з особистими захопленнями (30%),
- освоєнню цифрових навичок (26%),
- збільшенню фінансової грамотності (17%).
Водночас соціологи звертають увагу на тривожну тенденцію: майже чверть українців (23%) за останній час не опановували нових навичок. Особливо це стосується старшого покоління (віком 55–60 років), на відміну від молоді (18–24 роки), яка залишається найактивнішою та найбільш вмотивованою до навчання категорією.
Варто зазначити, що в Україні впроваджено національну програму стажування для людей віком від 50 років під назвою «Досвід має значення».