Зумери, втомлені від нескінченного гортання стрічок новин і соціальних мереж, активно шукають способи контролювати власне споживання контенту. Вони дедалі частіше фіксують, що саме читають, слухають або дивляться, перетворюючи цю практику на усвідомлену альтернативу нав’язливому doomscrolling. Це дозволяє їм не тільки повернути контроль над власною увагою, а й довести собі, що здатні зосередитися на довших і глибших матеріалах, а не лише на коротких відео у TikTok.
Про це розповідає ProIT
Популярність сервісів для обліку медіа-контенту
У TikTok, Instagram і Substack користувачі регулярно публікують списки книг, фільмів, подкастів і статей, які вони спожили протягом тижня. Підбірки часто мають заголовки на кшталт: “медіа, які я спожив цього тижня замість doomscrolling”. Одночасно з цим різко зростає популярність платформ для каталогізації медіа — таких як Goodreads, Letterboxd, The StoryGraph та Fable, які дозволяють відстежувати, що саме людина читає або переглядає. Наприклад, Letterboxd за рік збільшив кількість користувачів з 17 до 27 мільйонів, а Goodreads у 2023 році мав понад 150 мільйонів користувачів. Альтернативні сервіси теж демонструють стрімке зростання: засновниця StoryGraph Надія Одунейо повідомила, що з моменту запуску у 2019 році на платформі зареєструвалися понад 5 мільйонів користувачів на початку 2026 року. За її словами, саме ведення обліку медіа допомагає багатьом повернути любов до читання.
Від doomscrolling до усвідомленого споживання контенту
Яскравим прикладом нової хвилі стала 22-річна студентка Марія Паула Колменарес з Італії, яка веде популярну розсилку на Substack під назвою Instead of Doomscrolling (“Замість doomscrolling”). Щотижня вона ділиться списками прочитаних і прослуханих матеріалів, а кількість її підписників перевищила 448 тисяч. Ідея блогу виникла у Марії після того, як вона провела канікули, майже не випускаючи телефон з рук. Вона зазначає, що раніше люди могли спокійно переглянути годинне відео на YouTube, але нині персоналізовані соціальні мережі постійно відволікають увагу короткими відео та постами. Тренд “instead of doomscrolling” активно набирає популярності у TikTok, де відео з таким тегом набирають сотні тисяч переглядів, а користувачі діляться рекомендаціями книжок, статей чи подкастів, які замінили їм бездумне гортання стрічки.
“Коли ти починаєш вести облік того, що читаєш, з’являється відповідальність. Якщо я хочу пам’ятати статтю і сформувати власну думку, мені потрібно витратити час і записати свої думки”, — каже Марія Паула.
Для багатьох ведення обліку медіа — це не лише спосіб отримати нові рекомендації, а й інструмент самопізнання. Джад Есбер, засновник платформи Shelf, пояснює, що, відстежуючи споживання контенту, користувачі краще розуміють власні інтереси. Водночас критики застерігають, що така практика може перетворитися на ще одну форму соціальної перформативності, коли публічні списки стають способом підкреслити власний культурний капітал. Проте для Марії Колменарес подібна діяльність мала відчутний вплив поза інтернетом: вона стала більше читати, повернулася до ведення щоденника та творчих занять.
Психолог Томас Вебб із Шеффілдського університету проаналізував 138 досліджень, у яких учасників поділяли на групи: одні фіксували прогрес у досягненні своїх цілей, інші — ні. Було встановлено, що саме регулярне відстеження та публічне обговорення досягнень значно підвищує ймовірність досягнення цілей. Таким чином, ведення публічних списків прочитаних книг чи переглянутих фільмів може мотивувати читати та дивитися глибший контент, а не обмежуватися поверхневим споживанням.