Нейромережа створила картину, а хтось перетворив її на NFT і продав за $100 тисяч. Покупець використав зображення в рекламі свого бренду. А через місяць з’явився художник, чиї твори були в навчальній базі AI, і вимагає компенсацію. Хто має право? Хто порушив закон? Традиційне авторське право не знає точної відповіді.
У 2025 році такі ситуації стали буденністю, каже Юлія Лещенко, патентний повірений з понад 16-річним досвідом у сфері інтелектуальної власності та CEO компанії Name & Fame LLC, яка спеціалізується на захисті IP для технологічних стартапів. За її словами, розвиток Web3, NFT та штучного інтелекту остаточно змінив правила гри – і традиційні правові конструкції більше не працюють без радикальної адаптації.
“Останні роки стали періодом фундаментальних змін. Якщо раніше право було прив’язане до фізичних об’єктів, матеріальних носіїв і чітко визначених авторів, то цифрова економіка поступово стирає ці межі. Web3, NFT та штучний інтелект формують нову екосистему, в якій право змушене наздоганяти технології”, – пояснює вона.
Коли технологічна свобода зіштовхується з правовою територіальністю
Web3 створив фундаментальний конфлікт між глобальною природою технологій і локальним характером права. Лещенко, яка консультує tech-компанії при виході на міжнародні ринки, бачить цю проблему щодня.
“Web3 змінив саму логіку володіння цифровими активами. Децентралізовані платформи, токенізація та smart contracts дозволяють передавати цінність без традиційних посередників. Водночас об’єкти інтелектуальної власності, які існують у цьому середовищі, залишаються підпорядкованими національним правовим системам”, – зазначає вона.
Це не абстрактна проблема. DAO (децентралізована автономна організація) може володіти колекцією NFT-арту вартістю мільйони доларів. Але юридично – це просто гаманці без власника. Якщо хтось порушить авторські права цієї колекції, хто подаватиме позов? Смарт-контракт у суд не викличеш. А учасники DAO розкидані по всьому світу.
У січні 2025 року Opensea – найбільший NFT-маркетплейс – видалив тисячі токенів після скарг про порушення авторських прав. Але токени залишились у блокчейні. Їх можна продавати на інших платформах. Як захистити права, коли контент існує у незмінюваному розподіленому реєстрі?
NFT: від хайпу до проблем з регулюванням
Експертка згадує, що ще у 2021-2022 роках NFT сприймалися як технологічна фантастика – просто підтвердження унікальності цифрового об’єкта. “У практиці 2021–2022 років NFT сприймалися переважно як інструмент підтвердження унікальності. Проте з розвитком ринку стало зрозуміло, що токен сам по собі не вирішує ключових правових питань: хто є автором, які права передаються, чи можливе комерційне використання та хто несе відповідальність у разі порушень”, – констатує Лещенко.
Тепер, у 2025-му, NFT стали набагато складнішими. Вони інтегровані в метавсесвіти, ігрові платформи, системи лояльності брендів. Nike продає віртуальні кросівки як NFT, які можна “носити” в декількох метавсесвітах одночасно. Gucci випустила NFT-колекцію, яка дає доступ до ексклюзивних івентів. Starbucks запустив Odyssey – програму лояльності на базі NFT.
“У 2025 році NFT дедалі частіше використовуються як елемент складніших цифрових продуктів. Це вимагає не просто реєстрації прав, а побудови комплексної IP-архітектури, яка враховує ліцензування, міжнародний захист і договірні механізми у цифровому середовищі”, – пояснює юристка.
Але правова база відстає. Якщо ви купили NFT-кросівки Nike, чи можете ви їх “одягнути” на свого персонажа в іншій грі, яку Nike не контролює? Чи маєте право перепродати? Передати у спадок? Законодавство ще не визначилось.
Штучний інтелект: коли автор – це алгоритм
Найбільш фундаментальний виклик створює AI. У лютому 2024 року Sora від OpenAI почала генерувати відео настільки реалістичні, що їх не відрізнити від справжніх акторів. У березні 2024 Anthropic випустив Claude 3, який пише код на рівні senior-розробника. У грудні 2024 Google представив Gemini 2.0 з мультимодальними можливостями.
Фахівчиня з інтелектуальної власності підкреслює: це руйнує саму концепцію авторства. “Генеративні моделі створюють тексти, зображення, музику та програмний код, що зовні не відрізняються від результатів людської творчості. У такій ситуації класичне поняття авторства опиняється під загрозою. Чинне авторське право, побудоване навколо ідеї творчого внеску людини, не дає однозначних відповідей щодо правового статусу AI-згенерованого контенту”, – каже Лещенко.
Різні країни мають радикально відмінні підходи. Велика Британія, завдяки своєму законодавству про “computer-generated works”, теоретично дозволяє охорону AI-контенту – якщо людина зробила достатній творчий внесок у створення твору. Але що таке “достатній внесок”? Чи написання детального промпта – це творчість? Якщо так, то будь-який запит до ChatGPT створює авторські права?
У США позиція жорсткіша. Управління з авторських прав неодноразово відхиляло заявки на реєстрацію AI-генерованих творів. Їхня позиція: автором може бути тільки людина. Але це створює правовий вакуум. Якщо AI-контент не захищений авторським правом, будь-хто може його копіювати? Це знецінює цілі індустрії.
Навчальні дані: найбільший правовий міф століття
Паралельна проблема – звідки AI беруть свої “знання”. Лещенко називає це однією з найгостріших дискусій 2024-2025 років.
“Проблема ускладнюється використанням навчальних даних. Алгоритми штучного інтелекту навчаються на масивах інформації, які можуть містити об’єкти, захищені авторським правом. Межа між допустимим використанням і порушенням прав залишається нечіткою, що створює ризики як для розробників технологій, так і для власників прав”, – зазначає юристка.
У грудні 2023 року The New York Times подав позов проти OpenAI та Microsoft, звинувативши їх у використанні мільйонів статей без дозволу. До того – у січні 2023 року Getty Images позивався проти Stability AI, у вересні 2023 приєдналися письменники на чолі з Джоном Грішемом та Джорджем Мартіном. Весною 2024 року настала черга музичної індустрії – лейбли подали позови проти Suno та Udio.
Станом на січень 2025 року більшість цих справ досі в судах. Але ставки величезні. Якщо суди визнають, що тренування на захищеному контенті – це порушення, вся індустрія генеративного AI може зіткнутися з багатомільярдними позовами. Якщо визнають fair use – постраждають творці, чиї твори використали без компенсації.
Від реєстрацій до екосистем прав
Юлія Лещенко переконана: старі підходи більше не працюють. Бізнесу потрібно мислити по-новому.
“У цій новій реальності інтелектуальна власність перестає бути виключно юридичною категорією. Вона стає стратегічним інструментом управління цифровими активами. Бізнесу необхідно мислити не окремими реєстраціями, а екосистемами прав, які працюють одночасно у Web3-середовищі, на традиційних ринках і в міжнародному правовому полі”, – наголошує вона.
Що це означає практично? Компанія запускає NFT-колекцію. Їй потрібно:
- Зареєструвати торговельну марку в ключових юрисдикціях.
- Прописати ліцензійні умови в смарт-контракті.
- Визначити, які права передаються з токеном.
- Захистити дизайн як промисловий зразок.
- Врегулювати використання в метавсесвітах.
- Підготуватися до можливих порушень у децентралізованому середовищі.
Один пропущений елемент – і вся конструкція може розвалитися при першому конфлікті.
Нова експертиза на стику права і технологій
За словами Лещенко, правникам доведеться радикально змінитися. “Для правників це означає необхідність переосмислення підходів. Захист інтелектуальної власності у 2025 році — це не лише знання законодавства, а й розуміння технологій, бізнес-моделей і трансграничних ризиків. Саме на стику права та технологій формується нова експертиза, яка визначатиме майбутнє IP-права”, – заявляє Лещенко.
У 2024 році з’явилися перші університетські програми “Blockchain Law” та “AI & IP Law”. Провідні юридичні фірми наймають технічних консультантів. Патентні повірені вчаться читати код смарт-контрактів. Тому що якщо ти не розумієш, як працює технологія, ти не можеш її захистити.
Еволюція, а не руйнування
Всупереч всім викликам, Лещенко оптимістична висловлюється щодо майбутнього.
“Web3, NFT та штучний інтелект не руйнують інтелектуальну власність, але змушують її еволюціонувати. Ті, хто зможе адаптувати правові механізми до цифрової реальності, отримають стратегічну перевагу у світі, де інновації розвиваються швидше, ніж право встигає їх описати”, – підсумовує фахівчиня з інтелектуальної власності.
У 2025 році це вже не питання вибору. Компанії, які ігнорують цифрову трансформацію IP-стратегії, ризикують втратити контроль над своїми найціннішими активами. А ті, хто інвестує в нову експертизу, формують правила гри для наступного десятиліття.
Довідка. Юлія Лещенко – патентний повірений та експерт з понад 16-річним досвідом роботи у сфері інтелектуальної власності. Має подвійну освіту в галузі права та програмної інженерії. З 2011 року є партнером та керівником практики з ІВ у GORO LAW FIRM (Київ). З 2023 року – консультант Positify.ai (Беверлі-Хіллз), з травня 2025 року – CEO та співзасновниця Name & Fame LLC (Лос-Анджелес). Спеціалізується на захисті торговельних марок, патентному праві та стратегіях ІВ для технологічних компаній. Член American Bar Association, Beverly Hills Bar Association та International Trademark Association.