Американська компанія Rainmaker Technology подала заявку на дозвіл використовувати невеликі дрони для проведення засівання хмар, однак ця ініціатива наразилася на спротив з боку профспілки авіапілотів. Об’єднання пілотів закликає Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) відмовити стартапу у винятку, якщо той не впровадить суворіші заходи безпеки.
Про це розповідає ProIT
Безпека польотів та виклики для регулятора
FAA має ухвалити рішення, яке продемонструє ставлення регулятора до використання безпілотних літальних апаратів для модифікації погоди. Rainmaker розраховує на використання своїх дронів для розсіювання спеціальних фаєрів у хмарах, але майбутнє цього проєкту залишається невизначеним.
Профспілка Air Line Pilots Association (ALPA) заявила, що подання Rainmaker “не забезпечує еквівалентного рівня безпеки” і становить “надзвичайну загрозу для безпеки”.
Rainmaker’s petition “fails to demonstrate an equivalent level of safety” and poses “an extreme safety risk”.
Rainmaker намагається отримати виняток із правила, яке забороняє малим дронам транспортувати небезпечні матеріали. Компанія подала відповідне звернення ще в липні, але остаточне рішення FAA досі відсутнє. Замість цього регулятор вимагав додаткову інформацію щодо деталей операцій та заходів безпеки.
У документації Rainmaker пропонує використовувати два типи фаєрів — ті, що згоряють на місці, та викидаються, — на своїх квадрокоптерах Elijah. Ці дрони можуть підніматися на висоту до 15 тисяч футів над рівнем моря, у повітряний простір, контрольований диспетчерами, де регулярно літають комерційні авіалайнери. Для польотів у такій зоні потрібен спеціальний дозвіл від авіадиспетчерської служби.
Занепокоєння щодо екології та пожежної безпеки
У зверненні Rainmaker вказано, що дрони працюватимуть переважно у неконтрольованому повітряному просторі (клас G), якщо не буде отримано інший дозвіл. Проте ALPA зазначає, що в заявці немає чіткого визначення районів польотів і робочих висот. Також профспілка висловлює занепокоєння щодо самих фаєрів, зокрема через ризики виникнення сміття, пожежної небезпеки та відсутність аналізу траєкторій уламків чи впливу хімічних речовин на довкілля.
Rainmaker, зі свого боку, стверджує, що польоти здійснюватимуться над сільською місцевістю та землями приватних власників, з якими компанія має налагоджені відносини.
Засівання хмар у США практикується ще з 1950-х років, здебільшого на заході країни, із залученням пілотованих літаків у координації з державними структурами. Такі заходи часто замовляють гірськолижні курорти для підтримки снігового покриву, а також іригаційні та водогосподарські організації для поповнення водосховищ у весняний період танення снігу.
Зазвичай для розсіювання часток у хмарах використовується йодид срібла, оскільки його кристали нагадують структуру льоду. Коли частка йодиду срібла потрапляє у переохолоджені краплі води, вона спричиняє їхнє миттєве замерзання, що сприяє утворенню снігу або дощу.
Rainmaker наголошує, що використання дронів замість пілотованих літаків може знизити ризики для людей. Операції контролюватимуться віддаленими пілотами та підготовленими командами, з дотриманням додаткових заходів безпеки.
Подальший розвиток цієї технології залежить від того, чи визнає FAA вжиті компанією заходи достатніми. Від рішення регулятора залежить майбутнє інноваційних підходів до засівання хмар за допомогою безпілотних систем.
