Відеокарта NVIDIA RTX 5090, яка зазнала серйозного механічного пошкодження, стала героїнею детального процесу ремонту, що продемонстрував межі сучасних можливостей відновлення електроніки. Випадок із цією наддорогою моделлю потрапив у фокус уваги фахівців із Northwest Repairs, які спеціалізуються на ремонті складних комп’ютерних компонентів.
Про це розповідає ProIT
Виявлення пошкоджень та перші етапи ремонту
Відеокарта надійшла до майстерні з помітною тріщиною на друкованій платі та повною відсутністю ознак роботи. Після демонтажу системи охолодження виявилося, що контактна пластина пам’яті не прилягала до випарної камери, через що охолодження практично не відбувалось. Незважаючи на видиму цілісність інших компонентів, тестування живлення показало: в режимі очікування карта споживає приблизно 5 А, що є високим показником, але може бути допустимим для RTX 5090. Збільшення струму до 8 А дало перші ознаки роботи — вентилятори запустилися, але зображення на моніторі не зʼявилося, що вказувало на проблему з відеопам’яттю.
Додаткові перевірки із використанням комп’ютера з інтегрованою графікою дозволили знайти несправний чип пам’яті. Виявилося, що карта не завершує ініціалізацію DRAM — ймовірно, через пошкоджену пайку. Інженери демонтували та перепаяли 2 ГБ модуль Samsung GDDR7, але це не вирішило ситуацію: вентилятори розкручувалися на максимум, а інтерфейс PCIe перестав працювати, що могло бути наслідком попередніх прихованих ушкоджень.
Пошук нових проблем і остаточне відновлення відеокарти
Наступним кроком став реболлінг графічного процесора — ювелірна перепайка з метою відновлення контактів. Однак згодом виник дефіцит пам’яті, ймовірно, через термічне навантаження. За допомогою тепловізора було виявлено, що несправним залишився саме щойно перепаяний модуль, який довелося повністю замінити. Після цього коротке замикання зникло, але карта досі не розпізнавала чип через проблеми з протоколом PEX на PCIe.
“На цьому етапі початковий декфет плати, ймовірно, погіршився через усі нагрівання. Лише кілька фаз живлення VRM фактично працювали. Лінії напруги 12V та Vcore працювали, але цифрові сигнали ‘Driver ON’ не доходили до половини контролерів VRM. Слід вів у товщу плати. Оскільки сигнал не розподілявся між фазами, було проведено просту перемичку, щоб відновити розірваний шлях. Це відновило повну подачу живлення, але PEX не працював. Було додано ще одну перемичку, щоб перекрити відсутній сигнал увімкнення PCIe — це спрацювало, і карта продемонструвала відеосигнал”.
Попри ці зусилля, проблема з PCIe залишалася: карта не розпізнавалась системою, вентилятори працювали на максимумі, а одна з фаз пам’яті залишалась неактивною. Додаткова діагностика показала, що сигнал PEX із 3,3-вольтової шини PCIe не надходив за призначенням, блокуючи запуск цієї фази. Остаточне вирішення полягало у прокладанні третьої перемички для подачі 3,3 В безпосередньо на сигнал увімкнення пам’яті. Цей крок дозволив відеокарті повністю відновити функціональність.
Після багатогодинної роботи та кількох складних втручань PCIe-з’єднання стало стабільним, живлення врівноваженим, а відеокарта успішно пройшла стрес-тести у бенчмарках і під час ігрових сесій. Цей випадок наочно довів, що навіть найскладніші пошкодження можуть бути виправдано усунені, якщо йдеться про цінну техніку.
