Я завжди любила бігати, але якщо запитати мене про мої результати чи дистанції, я не знатиму відповіді. Для мене біг — це спосіб займатися спортом у насиченому графіку, очищувати думки та насолоджуватися природою. Я ніколи не рахувала це.
Про це розповідає ProIT
Проте, навіть я не змогла встояти перед спокусою нових технологій, які обіцяють покращити життя. Після вивчення важливості людських зв’язків для психічного та фізичного здоров’я я дізналася про вагусний нерв, який допомагає знижувати стрес та запалення. Захоплена можливістю, я вирішила придбати гаджет, який вимірює активність вагусного нерва через варіабельність серцевого ритму (HRV).
Вага контролю та розчарування
Я почала виконувати спеціальні дихальні вправи, щоб стимулювати вагусний нерв. Однак це виявилося складніше, ніж я думала. Програма часто вказувала, що я дихаю неправильно. Лише коли я знайшла власний комфортний ритм дихання, ситуація почала покращуватися. Проте це забрало час, який я зазвичай витрачаю на читання.
Багато факторів, таких як сон, алкоголь, раціон, стрес та хвороби, впливають на HRV, тому з’явилася мотивація покращити всі аспекти мого життя. Мій ранок починався з перевірки HRV: якщо результат був добрим — чудово, якщо ні — я починала хвилюватися. Побоювання викликали питання: «Чи не захворіла я? Чи достатньо відпочила після тренування?»
Вільна від біомоніторингу
Використання пристрою призвело до відстежування інших даних. Я отримувала звіти про сон, хоча раніше не мала проблем зі сном. Виявилося, що я недоотримую глибокого сну, що могло бути причиною проблем. Я також почала фіксувати менструальний цикл та головні болі, намагаючись виявити причину мігрені.
З часом я відчула себе невдахою, яка не може керувати власною нервовою системою. Я відмовилася від гонки за ідеальним HRV і відстежування біологічних даних. Це відчуття свободи було чудовим, я повернулася до інтуїтивного підходу. І, можливо, причина, чому я досі люблю бігати, полягає в тому, що я роблю це на своїх умовах, без зайвих показників.
