Європейська комісія переглянула свої плани щодо повної відмови від продажу автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Замість попередньої мети, коли всі нові авто мали стати повністю електричними, оновлене бачення дозволяє 10% нових машин залишатися гібридами чи працювати на інших видах пального за умови, що автовиробники компенсують викиди шляхом придбання вуглецевих квот.
Про це розповідає ProIT
Розкол у галузі та реакція інноваційних компаній
Ці зміни є частиною ширшого пакету заходів для автомобільної промисловості, який має на меті забезпечити конкурентоспроможність та екологічність європейського автопрому. Якщо Європарламент підтримає запропоновані коригування, це влаштує традиційних європейських автовиробників, які неодноразово просили більше часу для переходу до електромобілів. Водночас такі поступки викликали занепокоєння серед інноваційних стартапів і їхніх інвесторів.
“China already dominates EV manufacturing. If Europe doesn’t compete with clear, ambitious policy signals, it will lose leadership of another globally important industry — and all the economic benefits that come with it”, — зазначив Крейг Дуглас, партнер венчурного фонду World Fund, який спеціалізується на кліматичних інвестиціях.
Дуглас разом із топ-менеджерами Cabify, EDF, Einride, Iberdrola та низки стартапів у вересні підписав відкритого листа до голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн із закликом «залишитися непохитними» у реалізації цілей щодо нульових викидів у 2035 році. Проте вплив великої автопромисловості, що забезпечує 6,1% робочих місць в ЄС, переважив позицію інноваторів.
Різні погляди на строки та інфраструктуру
Серед автовиробників теж немає єдності: у Volvo наголосили, що відмова від довгострокових зобов’язань на користь короткострокових вигод може нашкодити конкурентоздатності Європи в майбутньому. Компанія не виражає побоювань щодо здатності дотриматися заборони 2035 року, але виступає за розширення мережі зарядних станцій замість відтермінування переходу.
Подібну позицію висловив і CEO берлінського EV-стартапу Cariqa Іссам Тіджані. Він застерігає, що послаблення вимог може негативно вплинути на темпи електрифікації транспорту. На його думку, додаткова гнучкість у політиці лише сповільнить масштабування та вплине на лідерські позиції Європи у галузі.
Водночас Єврокомісія не оминає питання локалізації виробництва батарей та розвитку інфраструктури. У межах «Автомобільного пакету» запроваджена ініціатива “Battery Booster”, яка передбачає інвестиції в обсязі 1,8 млрд євро у формування повного європейського ланцюга постачання акумуляторів. Французький стартап Verkor, що виготовляє літій-іонні батареї для електромобілів, вже відкрив перший великий завод на півночі Франції та назвав цю ініціативу важливим кроком у розбудові галузі.
Невизначеність щодо ринку та політики
Частина експертів сумнівається, чи вистачить Battery Booster для компенсації негативного сигналу щодо налаштованості ЄС на декарбонізацію. Виробники вже попереджають, що вимоги щодо вуглецевих квот можуть підвищити вартість автомобілів для споживачів, що суперечить меті підтримати конкурентоспроможність.
Додаткову невизначеність створює позиція Великої Британії, яка поки не визначилася щодо коригування власної заборони на продаж автомобілів із ДВЗ із 2035 року. Британія також не вводила мита на китайські електромобілі, хоча їхня популярність на місцевому ринку зростає та турбує місцевих виробників.
Ситуація навколо реформування кліматичної політики ЄС вкотре демонструє складність пошуку балансу між економічними інтересами традиційних галузей та необхідністю прискореного переходу до екологічних технологій. Рішення, прийняті сьогодні, визначатимуть, чи зможе Європа залишитись лідером у глобальному секторі електромобілів.