Ультраправі партії та активісти в західній Європі активно використовують технології генеративного штучного інтелекту для політичної пропаганди. Це включає створення фейкових зображень, які спрямовані на створення страхів перед «вторгненням» іммігрантів та інших кампаній дискредитації, спрямованих на лідерів, як-от Еммануель Макрон.
Про це розповідає ProIT
За словами експертів, цьогорічні вибори до Європейського парламенту стали платформою для широкомасштабного впровадження агітації на основі штучного інтелекту від європейських ультраправих, які продовжують поширюватися з того часу. Нещодавно ця проблема дійшла до незалежної наглядової ради Meta, коли орган відкрив розслідування щодо антиіммігрантського контенту на Facebook. Дослідження стосується публікації з німецького акаунту із зображенням, створеним за допомогою ШІ, на якому міститься антиіммігрантська риторика.
Поширення серед соціальних мереж
На платформах соціальних мереж спостерігається хвиля контенту, створеного ШІ на підтримку правих ідей. Публікації від політекстрімістів з інших країн Європи варіюються від використання «фотореалістичних» зображень жінок і дітей, які їдять комахи, до ірландських зображень поліцейського, що топче прапор Ірландії, і ісламофобних мемів.
Завдяки однаковим моделям та темам, а також підходам до презентації контенту на соціальних платформах виник єдиний естетичний стиль, що поширюється через кордони та в ЄС і Великобританії. Експерти зазначають, що ультраправі партії та рухи уникають використання водяних знаків або ідентифікаторів на зображеннях ШІ.
Німеччина та Великобританія
Німецька ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) активно використовує генератори зображень ШІ. На Facebook та в інших мережах можна побачити багато зображень з нативістськими або антиіммігрантськими слоганами. В одній з таких публікацій зображено велетня, що переслідує мусульман, із підписом «Арабська версія фільму Годзілла».
У Великобританії після ножових нападів у Саутпорті, коли підліток вбив трьох дівчат, було використано ШІ для реклами протестів та розміщення ісламофобного контенту. Зображення містили неправдиві припущення про ідентичність підозрюваного злочинця.