У світі криптовалют дедалі частіше трапляються злочини, що вражають не лише масштабами, а й креативністю та театральністю. Замість звичних Ponzi-схем, цифрові шахраї вигадують нові, іноді абсурдні способи обману. Нижче наведено шість найбільш яскравих та незвичайних випадків шахрайства у блокчейні, що сколихнули індустрію за останні роки.
Про це розповідає ProIT
«Королева біткоїну»: мегаломанія та культова афера
Один із наймасштабніших скандалів стався з Яді Чжан, яку охрестили «королевою біткоїну». Вона ошукала понад 128 тисяч людей, привласнивши понад $7,3 млрд. Слідчі довели, що схема поєднувала класичну фінансову піраміду та високотехнологічне відмивання грошей через криптовалюти. Особливого розголосу справі додали деталі з нотаток Чжан: вона уявляла себе реінкарнованою богинею та планувала створити власну мікродержаву з буддистським храмом. Зібрані кошти стали своєрідною «релігією» у світі криптовалют, чого раніше не вдавалося жодному шахраю.
HyperVerse: фальшивий метавсесвіт та підставний CEO
Проєкт HyperVerse (раніше HyperFund, HyperCapital, HyperTech) стартував у 2020 році, обіцяючи користувачам віртуальний всесвіт, планети у власність та щоденні винагороди. Засновниками були Сем Лі та Раян Сюй з Австралії. Для просування було створено промо-шоу з фальшивим генеральним директором — роль виконував найнятий актор Стів Гарріс. Обіцянки залучення зірок, як-от Чак Норріс чи Стів Возняк, виявилися фейковими. Коли у 2022 році вкладники втратили доступ до коштів, було виявлено, що схема мала ознаки фінансової піраміди, а загальні збитки сягнули $1,7–1,9 млрд. Особливо постраждали інвестори з незахищених регіонів, де люди брали кредити для участі у проєкті. У США та Австралії відкрито кримінальні справи.
«Французькі багети або Monero»: жартівлива вимога викупу
У листопаді 2024 року хакерська група Hellcat атакувала Schneider Electric, вимагаючи викуп у криптовалюті Monero або у французьких багетах. Свою вимогу вони аргументували так:
“Щоб забезпечити видалення цих даних і запобігти їх публікації, ми вимагаємо $125,000 у багетах. Невиконання цієї вимоги призведе до розповсюдження скомпрометованої інформації.” — заявили Hellcat, згідно з скріншотом сайту на Tor, який уже недоступний.
Насправді вимога «багетів» була лише тролінгом, що підкреслював національний колорит постраждалої компанії. Зловмисники погрожували оприлюднити 40 ГБ даних, вимагали $125 тисяч у Monero, а у разі публічного визнання витоку — обіцяли 50% знижки. Цей випадок став ілюстрацією того, як кіберзлочинці поєднують гумор із серйозними методами шантажу.
QuadrigaCX: смерть засновника та зникнення мільйонів
Канадська біржа QuadrigaCX, заснована у 2013 році, стрімко здобула популярність під час криптобуму. У 2018 році її засновник Джеральд Коттен раптово помер в Індії, нібито залишивши всі ключі від холодних гаманців лише собі. Після його смерті біржа втратила платоспроможність, а на рахунках клієнтів «зависло» від 137 до 250 млн канадських доларів. Згодом з’ясувалося, що гаманці були порожні ще до смерті Коттена. Відсутність прозорості, централізований контроль і підозри у фальсифікаціях викликали хвилю теорій змови. У 2023 році змогли повернути лише незначну частину коштів, а кредитори досі чекають на компенсації.
OneCoin: псевдокриптовалюта без блокчейну
OneCoin — класичний приклад фінансового культу у криптосфері. Проєкт, започаткований у 2014 році Ружою Ігнатовою та Карлом Себастіаном Грінвудом, пропонував «освітні пакети» разом із псевдокриптовалютою. Монети OneCoin не існували у блокчейні, а «майнінг» був вигадкою. Учасники вкладали мільярди доларів, довіряючи обіцянкам фантастичного збагачення. Грінвуда засудили до 20 років ув’язнення, інші причетні також отримали терміни. Ружа Ігнатова досі перебуває у розшуку, її місцеперебування невідоме з 2017 року. Цей кейс став прикладом того, як харизма та псевдорелігійний культ можуть замінити реальні технології.
Класичний exit scam та «шіткоїн» від ФБР
Між 2017 та 2018 роками ще одна група шахраїв повторила сценарій OneCoin: організували «передпродаж» токенів, збираючи мільйони євро, після чого зникли разом із грошима інвесторів. У результаті слідства в Австрії, на Кіпрі та в Чехії вдалося заарештувати шістьох осіб і вилучити частину коштів та майна.
Не менш цікавий інцидент стався у травні 2024 року, коли Федеральне бюро розслідувань США створило фейковий токен NexFundAI (NEXF), пов’язаний зі штучним інтелектом. Метою було виявити трейдерів, що займалися маніпуляціями (pump-and-dump) на крипторинку. ФБР, видаючи себе за шахраїв, закликало учасників допомогти «розкрутити» токен. Внаслідок операції звинувачення отримали щонайменше 18 осіб. Хоча ФБР і звинувачували у порушенні авторських прав на код, судових наслідків для відомства не настало.
Ці випадки ще раз підтверджують: чим складнішими та інноваційнішими стають цифрові технології, тим більш витонченими й абсурдними стають схеми криптошахрайств. Від культів особистості до креативного шантажу — блокчейн-індустрія й надалі залишається полем для ризику, обману й гучних кримінальних історій.
