Європейські країни все активніше прагнуть зменшити залежність від американських технологічних компаній, віддаючи перевагу власним «суверенним» цифровим рішенням. Після тривалого періоду співпраці з гігантами на кшталт Microsoft, Google та Palantir, державні органи і приватний сектор Європи переглядають підходи до зберігання й обробки критичних даних.
Про це розповідає ProIT
Вплив CLOUD Act на цифровий суверенітет Європи
Ключовою причиною такого перегляду стала дія американського закону CLOUD Act, який був ухвалений ще під час першої каденції президента Трампа у 2018 році. Цей акт зобов’язує технологічні компанії зі США надавати правоохоронцям доступ до даних, навіть якщо вони зберігаються за межами Сполучених Штатів. Таким чином, навіть розміщення серверів на території Європи не гарантує повної безпеки стратегічної інформації.
Особливо чутливими є медичні дані громадян, проте навіть після набрання чинності CLOUD Act Велика Британія продовжила укладати контракти з Microsoft, Google та Palantir для обробки даних Національної служби здоров’я (NHS) під час пандемії. Однак у Франції ситуація інша: рік тому уряд вирішив перенести Health Data Hub із Microsoft Azure на «суверенну хмару». Новий контракт отримала французька компанія Scaleway, яка активно розширює мережу дата-центрів по всій Європі.
Scaleway, дочірня структура французької групи iliad, стала одним із чотирьох переможців тендеру Європейської комісії на суверенну хмару вартістю 180 млн євро. Водночас Amazon із власною European Sovereign Cloud до списку не потрапив. Деякі експерти висловлюють занепокоєння щодо потенційних лазівок для США через участь консорціуму S3NS (спільного проєкту Thales та Google Cloud).
Виклики перед європейськими альтернативами
Європейські ІТ-рішення, що позиціонуються як альтернатива американським технологіям, неодноразово стикалися з труднощами через внутрішні залежності. Наприклад, французьку пошукову систему Qwant свого часу рекомендували держслужбовцям як альтернативу Google, втім вона використовувала алгоритми Bing від Microsoft. Після конфлікту з американською компанією Qwant разом із німецьким некомерційним проєктом Ecosia запустили власний пошуковий індекс Staan, орієнтований на конфіденційність, але поки що його популярність не може зрівнятися з лідерами ринку.
Головною проблемою для європейських стартапів залишається завоювання ринку, адже американські конкуренти мають значно більшу впізнаваність. Проте державні замовлення можуть стати суттєвим стимулом для розвитку локальних компаній. У тендері Європейської комісії також перемогли французькі Clever Cloud, OVHCloud та німецький STACKIT, що належить Schwarz Group (власник Lidl).
“Додатковою метою тендеру було стимулювати ринок до створення суверенних цифрових рішень, які відповідатимуть законам і цінностям ЄС”.
Водночас прагнення уникнути монополізації ринку призвело до диверсифікації вибору постачальників, що підвищує стійкість, але може гальмувати появу європейських компаній-гігантів світового масштабу.
Паралельно із цим Франція відмовляється від Windows на користь Linux, а державні установи Австрії, Данії, Італії та Німеччини дедалі частіше переходять на відкриті альтернативи на кшталт LibreOffice, іноді дотримуючись принципу «створюй, а не купуй». Ця стратегія викликає суперечки щодо ефективності витрат, а французька Рахункова палата ставить під сумнів розробку власних рішень на зразок сервісу Visio, що мав замінити Zoom і Microsoft Teams. У технічній спільноті лунають питання: «Якщо уряд не показує приклад, як можна розраховувати на дії великих приватних компаній?»
Вибір приватних компаній і зміна ринкових трендів
Поки великі приватні корпорації здебільшого залишаються прихильниками американських технологій. Наприклад, німецький авіаперевізник Lufthansa та Air France обрали для своїх Wi-Fi сервісів Starlink, що належить Ілону Маску. Подібний вибір може зробити й французька державна залізниця SNCF. Вибір європейських альтернатив залежить перш за все від їхньої конкурентоспроможності.
Громадські настрої також впливають на ситуацію. Після заяв президента Трампа про можливість контролю над Гренландією, у Данії різко зросла популярність додатків для бойкоту американських продуктів. Тиск на уряди Європи щодо перегляду контрактів із компаніями зі США також наростає. Публічна позиція американських мільярдерів, яка часто не співпадає з європейськими цінностями, лише посилює тенденцію до відмови від співпраці.
Водночас виникає ринок для рішень, адаптованих до європейських мов і культурних особливостей. Якщо ініціатива EuroStack стане обов’язковою для держсектору, це може дати потужний поштовх розвитку локальних компаній. Європейські рішення вже отримують визнання за межами регіону: компанія Mistral AI повідомила про стрімке зростання доходів, будучи альтернативою OpenAI, а підтримка урядів Канади й Німеччини сприяє об’єднанню Cohere та Aleph Alpha в потужний трансатлантичний центр розвитку ШІ. У 2026 році не бути американцем, китайцем чи росіянином — стає все більшою конкурентною перевагою на світовому ринку.