Україна вперше перетворює свій бойовий досвід на масштабний експортний продукт у сфері оборонних технологій. Київ вже підписав оборонні домовленості із Саудівською Аравією, Катаром і ОАЕ, відкрив 10 експортних офісів у Європі та веде переговори з близько 20 країнами щодо спільного виробництва озброєнь.
Про це розповідає ProIT
Новий меморандум з США та вплив іранської кампанії
Одним із ключових проривів стало досягнення домовленості між Україною та США про підписання меморандуму, який уперше дозволить українським військовим технологіям виходити безпосередньо на американський ринок. Також документ передбачає створення спільних підприємств з американськими компаніями у сфері виробництва дронів.
“Уряди США та України підготували проєкт меморандуму, що окреслює умови потенційної нової оборонної угоди між країнами”, — доповіли ще у травні CBS News.
Угода стала можливою завдяки подіям навесні 2026 року, коли Іран здійснив масований напад дронами на держави Перської затоки. Це призвело до швидкого вичерпання запасів ракет-перехоплювачів у країнах регіону, навіть із використанням найсучасніших американських систем ППО. У цей момент українські фахівці долучилися до вирішення проблеми, запропонувавши власні рішення та технології.
Українська модель: ефективність, масштаб і нові ринки
Ключовою перевагою стала асиметрична економіка виробництва: вартість одного перехоплювача Sting від Wild Hornets складає близько $2 500, а ракета Patriot PAC-3 обійдеться у понад $3 млн. Лише у 2025 році Lockheed Martin виготовила близько 600 ракет PAC-3, тоді як ЗСУ витратили 700 таких перехоплювачів лише за зиму 2025–2026 років. Один із провідних українських виробників планує виготовити понад 3 млн FPV-дронів у 2026 році, тоді як США за весь минулий рік виробили лише 300 000 одиниць.
“Майже 20 країн зараз залучені на різних стадіях: 4 угоди вже підписані, і перші контракти в рамках цих угод зараз готуються”, — заявив президент Зеленський.
Саме досвід іранської кампанії став переконливим аргументом для міжнародних партнерів на користь української моделі. Після зменшення запасів перехоплювачів країни Затоки отримали допомогу у вигляді українських команд операторів і систем Sting, які вперше в бойових умовах за межами України довели свою ефективність.
Меморандум, погоджений Держдепартаментом США та українським послом Ольгою Стефанішиною, відкриває для Києва можливість експорту оборонних технологій у США та створення спільних підприємств із американськими виробниками дронів.
Зараз Україна готується трансформувати цей досвід у повноцінну галузь: Національна рада безпеки планує збільшити оборонні виробничі потужності до $55 млрд у 2026 році. Водночас нинішнє фінансування покриває лише $15 млрд, а решту Київ розраховує залучити за рахунок нових партнерств. З початку повномасштабної війни кількість українських компаній, що займаються дронами, зросла з 41 у 2022 році до понад 200 у 2026-му, а річне виробництво FPV-дронів досягло 8 млн одиниць — більше, ніж виробляють усі країни НАТО разом узяті.
