Хоча більшість людей звикли вважати, що доба на Землі триває рівно 24 години, насправді швидкість обертання планети ніколи не була абсолютно сталою. Новітні наукові дослідження свідчать про те, що тривалість доби поступово збільшується, і це явище набуло безпрецедентних масштабів у сучасній історії людства. Причиною такого глобального уповільнення обертання Землі стала не дія космічних сил чи процеси у її надрах, а антропогенний вплив — наслідки людської діяльності на поверхні планети.
Про це розповідає ProIT
Як глобальне потепління змінює обертання Землі
Механізм зміни тривалості доби наочно ілюструється простим фізичним прикладом — рухом фігуриста на льоду. Коли спортсмен щільно притискає руки до тіла, він обертається швидше, а коли розводить їх у сторони — сповільнюється через збільшення моменту інерції. Земля переживає схожий процес: внаслідок інтенсивного глобального потепління полярні льодовики у Гренландії та Антарктиді стрімко тануть, і гігантські об’єми води переміщуються від полюсів до екваторіальних широт. Це призводить до перерозподілу маси, що розширює планету на екваторі й змушує її обертатися повільніше.
За словами вчених, зміна форми планети через масове танення льодовиків і міграцію води від полюсів до екватора діє як своєрідне “глобальне гальмо”, сповільнюючи обертання Землі навколо осі та впливаючи на хід часу.
Кліматичний фактор переважає вплив Місяця
Протягом мільярдів років Місяць, завдяки гравітаційному ефекту приливного тертя, був основною причиною поступового уповільнення обертання Землі. Проте сучасні супутникові вимірювання та комп’ютерне моделювання демонструють, що нині кліматичний фактор — масове танення льодовикових щитів — має вплив навіть більший, ніж гравітація Місяця.
«Ми бачимо, що зміна клімату має безпрецедентний вплив на планету, змінюючи навіть таку фундаментальну фізичну характеристику, як її обертання. Це ще раз доводить, наскільки сильно людська діяльність здатна втручатися в глобальні процеси, які раніше вважалися виключно прерогативою природи», — зазначають автори кліматичних досліджень зі Швейцарської вищої технічної школи Цюриха (ETH Zurich), коментуючи результати спостережень.
Хоча збільшення тривалості доби вимірюється мілісекундами, для високотехнологічного суспільства це має далекосяжні наслідки. Найсучасніші системи — супутникова навігація GPS, біржові фінансові мережі, інтернет-інфраструктура — покладаються на точну синхронізацію атомних годинників із реальним астрономічним часом. Будь-яка, навіть мікросекундна, невідповідність між атомним та астрономічним часом здатна спричинити збої у роботі космічних апаратів, порушення передачі даних і збільшення помилок у глобальних мережах зв’язку.
Таким чином, наслідки глобального потепління виходять далеко за межі змін погоди чи підвищення рівня світового океану. Вони впливають на саму структуру часу на нашій планеті, відображаючи масштаби людського впливу на фундаментальні природні процеси.