Нещодавно проведене опитування, що охопило понад 500 виступів на наукових конференціях за два роки, проаналізувало, наскільки науковці вміють жартувати під час публічних виступів. Дослідження мало на меті з’ясувати, чи здатні вчені викликати сміх в аудиторії, і вже сама така ідея багатьом може здатися дотепною.
Про це розповідає ProIT
Гумор у наукових презентаціях: статистика та особливості
Згідно з результатами, дві третини спроб пожартувати під час наукових доповідей викликали або ввічливі усмішки, або зовсім не отримали реакції, а лише 9% жартів змогли розсмішити більшість присутніх. Найбільше веселощів, як виявилося, спричиняли технічні неполадки: збої у презентаціях, несправні мікрофони чи раптові зупинки слайдів. Саме такі несподівані ситуації об’єднували аудиторію та дарували щирі емоції.
Чому гумор у науці — це виклик
Варто зазначити, що проблема з гумором характерна не лише для науковців — на будь-якій конференції незалежно від теми перша спроба жарту часто виявляється найскладнішою. Це пояснюється тим, що аудиторія ще не налаштована на сміх — навіть у відомих телевізійних шоу цей момент називають «холодним відкриттям», коли перший сміх дістати найважче.
Цікаво, що близько 40% доповідачів узагалі не намагалися вносити гумор у свої виступи, обираючи безпечну стратегію, яка, однак, робить лекції менш захопливими та ще довшими для слухачів. На думку одного з лікарів-науковців, якого цитує видання Nature, це призводить до втрати інтересу у залі.
“Despite the incredible wealth of interesting content at conferences, it can be hard to stay engaged. And by engaged, I mean awake,” одна з думок, озвучених під час дослідження.
У дослідженні також наголошується, що саме гумор допомагає краще запам’ятовувати матеріал та підтримує увагу аудиторії навіть під час складних наукових обговорень.