Тривалий час вважалося, що складна поведінка можлива лише за наявності централізованого мозку. Однак останні наукові дослідження кидають виклик цій ідеї, вивчаючи організми, які еволюціонували зовсім іншим шляхом. До таких істот належать медузи, актинії та гідри — представники типу кнідарій. Вони існують вже понад 700 мільйонів років, незважаючи на повну відсутність мозку, і демонструють вражаючу пристосованість завдяки дифузній нервовій мережі.
Про це розповідає ProIT
Особливості нервової системи кнідарій
Нервова система кнідарій складається з павутиння взаємопов’язаних нейронів, розподілених по всьому тілу. Саме вона дозволяє цим тваринам обробляти сенсорні сигнали і генерувати організовані рухові реакції, такі як плавання або годування, без жодного центрального мозкового центру. Як зазначає Тамар Лотан з Хайфського університету, ця альтернатива класичному мозку забезпечує ефективну інтеграцію інформації та адаптацію до змін у середовищі.
“Це павутиння взаємопов’язаних нейронів, розподілене по всьому тілу, дозволяє тваринам обробляти сенсорні сигнали та генерувати організовані рухові реакції, такі як плавання чи годування, ефективно інтегруючи інформацію без єдиного центру”.
Нейрофізіологічні дослідження та когнітивні здібності
Попри відсутність мозку, кнідарії демонструють здатність до навчання та формування асоціативних спогадів. Так, у ході експериментів з актинією Nematostella vectensis було встановлено, що ці тварини можуть асоціювати нейтральний спалах світла з легким електричним подразненням. Згодом одне лише світло змушувало актиній реагувати оборонно. Інші досліди показали, що актинії здатні розпізнавати генетично ідентичних сусідів і знижувати агресію до них після кількох зустрічей, що свідчить про наявність елементарної пам’яті та соціального розрізнення.
Вивчення коробчастих медуз під керівництвом Яна Білецького з Кільського університету довело, що ці істоти також здатні асоціювати візуальні сигнали з фізичними відчуттями, що допомагає їм ефективніше обходити перешкоди. Білецький дійшов висновку, що для навчання достатньо діяльності окремих нейронів, без необхідності в централізованому мозку.
Питання, чи можуть такі організми “мислити”, не має однозначної відповіді. Вчені наголошують, що поняття “мислення” є досить розпливчастим і має різні трактування серед психологів і біологів. Замість цього вони говорять про “пізнання” або когнітивні здібності — тобто обробку інформації для виконання певних дій. За словами Кена Ченга з Університету Маккуорі, навіть організми без нервової системи, такі як морські губки, можуть бути здатними до базових форм обробки інформації.
Таким чином, медузи й актинії демонструють форми пізнання, які виходять за межі простих рефлексів. Проте невідомо, чи мають вони розвинене пізнання, пов’язане зі свідомістю або самосвідомістю. Водночас еволюційна стійкість кнідарій, які виживали мільйони років, свідчить про успішність такої альтернативної нервової системи. Їхні нейрони дозволяють не лише відчувати, а й інтерпретувати оточення, що “можливо, представляє рудиментарну форму мислення”.
