Сейсмологи з Австралійського національного університету виявили сейсмічні мікрохвилі, які виникають внаслідок штормів у Північній Атлантиці. Ці хвилі проходять через ядро Землі і досягають Австралії, що відкриває нові горизонти у вивченні структури нашої планети.
Про це розповідає ProIT
Вплив шторми на геофізику Землі
Згідно з новим дослідженням, активність циклонів над океаном генерує акустичні хвилі, достатньої потужності, щоб поширитися по всій планеті. Хоча ці хвилі, проходячи через земне ядро, стають неймовірно слабкими, їх все ж можливо зафіксувати.
Для виявлення цих сигналів, провідний автор дослідження Хрвоє Ткальчич та його команда використовували дві спіральні антенні решітки розмірами 50 на 50 км, розташовані у віддалених районах Австралії. Хвилі, що виникають через сильні циклони у Північній Атлантиці, проходять крізь рідке зовнішнє ядро і тверде внутрішнє. Ці сигнали можна фіксувати на території Австралії в період з грудня по лютий, причому основними джерелами є регіони біля узбережжя Гренландії та острів Ньюфаундленд.
Перспективи дослідження
Науковці намагаються зафіксувати мікросейсмічний шум — слабкі коливання, що виникають внаслідок взаємодії океанських хвиль і земної поверхні. Вони діляться на P-хвилі, які проходять через ядро та мантію, і S-хвилі, які затухають у рідкому зовнішньому ядрі, але допомагають уточнити його розміри. Цей новий метод виявлення сигналів може стати корисним для дослідження інших планет.
«У майбутньому ми зможемо використати енергію штормів для дослідження надр планет та кількох місяців, що мають атмосфери. Наше дослідження використовує ці мікросейсмічні явища як альтернативне джерело даних для вивчення структури земних надр під Австралією», — підкреслюють дослідники.
Дослідження виявило, що південна частина Гренландії є найактивнішою зоною, де шторми створюють потужні мікросейсми. Це пов’язано з глибокими океанськими западинами і сильними вітрами, які підсилюють хвилі.
Австралійські науковці планують розширити мережу антен для підвищення чутливості до цих мікросейсмічних хвиль. Вони також хочуть використати цей метод для аналізу даних з марсіанського сейсмометра InSight, досліджуючи ядро Червоної планети. Результати цього дослідження опубліковані у журналі Seismological Research Letters.