Старіння людини відбувається не поступово, а має два виражені періоди, коли біологічні зміни різко прискорюються. До такого висновку дійшли вчені Стенфордського університету, які під керівництвом генетика Майкла Снайдера здійснили масштабне дослідження молекулярних механізмів старіння. Їхні результати свідчать, що стрибки старіння припадають на середину 40-х і початок 60-х років життя.
Про це розповідає ProIT
Два “стрибки” старіння: що відбувається у 44 та 60 років
У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Aging, науковці простежили за 108 добровольцями віком від 25 до 70 років. Протягом кількох років учасники регулярно здавали біологічні зразки, що дозволило відслідковувати зміни у тисячах біомолекул: РНК, білках, ліпідах, а також у мікробіомах кишечника, шкіри, носа й ротової порожнини. Загалом було проаналізовано понад 246 мільярдів даних, що дало змогу виділити чіткі закономірності у процесах старіння.
“Ми не просто змінюємося поступово з часом; існують періоди справді драматичних змін, — пояснює Снайдер. — З’ясувалося, що середина 40 і початок 60 — це часи кардинальних перетворень, і це справедливо для будь-якого класу молекул, які ми аналізували”.
Перший різкий стрибок відбувається у віці близько 44 років. Саме в цей час спостерігаються суттєві зміни у метаболізмі, зокрема у переробці ліпідів, кофеїну та алкоголю. Одночасно з’являються маркери підвищеного ризику серцево-судинних захворювань, а також початкові дисфункції тканин шкіри та м’язів. Дослідники підкреслюють, що хоча у жінок цей період часто збігається з початком перименопаузи, аналогічні молекулярні зміни простежували й у чоловіків, що свідчить про універсальність цих механізмів для обох статей.
Друга хвиля змін та її наслідки для здоров’я
Друга хвиля прискореного старіння спостерігається приблизно у 60 років. У цей період найбільші зміни стосуються обміну вуглеводів і кофеїну, поглиблюються перебудови у серцево-судинній системі, а також у тканинах шкіри та м’язів. Додатково посилюється перебудова в роботі імунної системи та з’являються маркери змін у функціонуванні нирок.
Відкриття двох ключових періодів різкого старіння докорінно змінює уявлення про цей процес. Розуміння таких “гарячих точок” дозволяє розробляти цілеспрямовані профілактичні та лікувальні стратегії проти вікових захворювань, наприклад, хвороби Альцгеймера чи серцево-судинних патологій, ризик яких особливо зростає саме після критичних періодів життя.
Автори наголошують, що їхнє дослідження має певні обмеження через відносно невелику вибірку, і для підтвердження результатів потрібні більші за масштабом наукові роботи. Однак вже зараз наука розглядає старіння не як плавний спуск, а як сходи з двома особливо крутими “сходинками”, знання про які може допомогти у боротьбі із віковими недугами.