Серед науковців активно обговорюється термін «ефект Ґолума», який позначає токсичну власницьку поведінку старших наукових співробітників, що прагнуть монополізувати ресурси та теми для досліджень. Це питання стало предметом дослідження, проведеного в Німецькому центрі інтегративних досліджень біорізноманіття у Лейпцигу.
Про це розповідає ProIT
Опитування, в якому взяли участь 563 екологи з 64 країн, показало, що 44% респондентів відчули на собі «ефект Ґолума», коли старші науковці відмовлялися ділитися даними та ресурсами для досліджень, а також приховували наукові методики, що ускладнювало проведення аналогічних досліджень. Серед них 18% зазначили, що стикалися з цим ефектом неодноразово. Особливо цей ефект виявлявся стосовно молодих науковців, які тільки починають свою кар’єру.
Токсичність академічного середовища
46% опитаних вказали, що токсичну поведінку демонстрували провідні дослідники, а 35% повідомили про негативні впливи з боку власних наукових керівників. Багато з них стикалися з труднощами в плануванні досліджень, підготовці рукописів і проведенні польових досліджень. У результаті понад дві третини респондентів відзначили проблеми в кар’єрі, включаючи відмову від проведення досліджень, зміну наукових установ або завершення академічної діяльності.
Серед тих, хто відчував «ефект Ґолума», 54% зазнали його під час навчання в докторантурі, 32% — в магістратурі, 31% — в постдокторантурі, а 27% — під час навчання в бакалавраті. Вплив цього ефекту також відчули незалежні дослідники, старші наукові співробітники та професори.
Причини та наслідки токсичної поведінки
Дослідники також відзначають випадки крадіжки наукових ідей або підриву зусиль, пов’язаних із проведенням певних досліджень. Старші науковці часто монополізують місця дослідження, не дозволяючи іншим вченим вивчати окремі організми або середовища. Ключовою причиною поширеного прояву «ефекту Ґолума» вважається надзвичайна конкуренція в академічному середовищі, обмежене фінансування та можливості для кар’єрного зростання.
Таким чином, науковці стикаються з тиском, що вимагає забезпечення ресурсів та публікації наукових статей в агресивному середовищі. Це, в свою чергу, підриває принципи відкритої науки, пригнічує різноманітні точки зору і сповільнює науковий прогрес. Для вирішення проблеми вчені пропонують обговорення наслідків «ефекту Ґолума» та реформування академічної культури, просуваючи практику відкритої науки та підзвітності.
«Невпевнені у правдивості»: MIT відкликав статтю про переваги ШІ у наукових дослідженнях.
Результати дослідження були опубліковані у журналі One Earth.