Американські вчені з Університету Тафтса розробили нове покоління зубних імплантатів, які здатні не лише замінити втрачені зуби, а й відновити їх природні функції. Унікальна технологія дозволяє імплантатам інтегруватися з яснами і нервовою тканиною, завдяки чому штучні зуби передають відчуття тиску, текстури та температури, як справжні.
Про це розповідає ProIT
Як працює новий імплантат
На відміну від традиційних зубних імплантів, які встановлюються за допомогою титанових штифтів і потребують свердління кістки, нова розробка не потребує такої складної процедури. Імплантат має біорозкладний зовнішній шар зі стовбуровими клітинами та спеціальним білком, що стимулює утворення нервової тканини. Початково імплантат має менший розмір, але завдяки шару резинових нановолокон поступово розширюється і фіксується у м’яких тканинах зубної лунки, а не в кістці. З часом він збільшується у розмірах, повторюючи форму і функції справжнього зуба.
«Справжні зуби з’єднуються з щелепною кісткою за допомогою м’якої тканини, багатої на нерви, які допомагають відчувати тиск і текстуру, а також керують тим, як ми жуємо і говоримо», — пояснює професор пародонтології Джейк Джинкун Чен.
Потенціал відкриття та плани подальших досліджень
В процесі росту імплантат формує прямий контакт із нервовими шляхами і встановлює зв’язок з мозком. Це дозволяє штучному зубу реагувати на зовнішні подразники так, як це робить природний зуб. Звичайні імпланти позбавлені такої властивості, а їх установка часто супроводжується ризиком пошкодження нервів, травм та відторгнення.
Перші тести проведені на лабораторних гризунах: через шість тижнів після імплантації штучні зуби функціонували на рівні з натуральними. У найближчих планах дослідників — аналіз мозкової активності тварин для оцінки якості сенсорної інтеграції та подальше випробування на більших тваринах і людях.
Перспективи технології: за словами вчених, винайдений підхід до створення імплантатів може бути використаний і для інших типів кісткових протезів, зокрема для заміни суглобів чи лікування переломів.
Результати дослідження опубліковані в журналі Scientific Reports.
