Новітнє дослідження встановило, що перебування людини у космосі впливає на структуру головного мозку значно більше, ніж вважалося раніше. В умовах невагомості мозок астронавтів зміщується вгору та назад, фактично деформуючись у межах черепної коробки після завершення місії. Ці висновки стають особливо важливими з огляду на майбутні тривалі експедиції в межах програми NASA «Артеміда» та зростання кількості учасників космічних подорожей поза професійною спільнотою.
Про це розповідає ProIT
Вплив мікрогравітації на рідини та структуру мозку
На Землі гравітація забезпечує стабільний розподіл рідин в організмі людини, зокрема спинномозкової рідини та крові. У космосі відсутність цієї сили призводить до того, що рідини переміщуються до верхньої частини тіла, через що у астронавтів часто спостерігається «опухле» обличчя. Звичайний баланс між мозком, спинномозковою рідиною і навколишніми тканинами порушується. У невагомості мозок починає вільно переміщуватись у черепі, відчуваючи змінений тиск з боку м’яких тканин і кісток.
Унікальні методи дослідження та нові відкриття
Замість традиційного підходу, де мозок розглядається як єдина структура, науковці поділили його на понад 100 окремих областей, відстежуючи зміни положення кожної з них до та після космічного польоту. Для аналізу було використано МРТ-скани 26 астронавтів, які перебували у космосі від кількох тижнів до понад року. Виявилося, що мозок послідовно зміщувався вгору та назад, причому це зміщення було більш вираженим у тих, хто довше перебував на орбіті. Наприклад, у деяких астронавтів, які провели на МКС близько року, ділянки біля верхівки мозку змістились вгору більше ніж на 2 міліметри.
«Ця відстань може здатися малою, але всередині щільно упакованого простору черепа вона має значення», – наголошують науковці.
Раніше подібні зміни залишались непоміченими, оскільки дослідники аналізували лише середні показники, які приховували локальні деформації. Новий підхід дозволив виявити, що найбільші зміни відбуваються у зонах, пов’язаних із рухом та сенсорними функціями. Деякі структури з обох боків мозку змістилися до середньої лінії, причому ці рухи були протилежно спрямовані, що компенсувалося у загальних даних.
Після повернення на Землю розпочинається поступовий процес відновлення. Протягом шести місяців більшість змін та деформацій повертаються до початкових показників, проте деякі зворотні зміщення залишаються через особливості впливу земної гравітації. Незважаючи на ці зміни, астронавти не повідомляли про явні негативні симптоми, такі як головний біль чи порушення свідомості. Відкриття дозволяє краще оцінити потенційні довгострокові ризики для здоров’я та розробити додаткові заходи безпеки для учасників майбутніх космічних місій.