У Китаї вперше у світі виконали операцію з пересадки людині генетично модифікованої легені свині. Унікальна процедура була проведена 39-річному чоловікові, якому перед операцією діагностували смерть мозку. Трансплантований орган зберігав життєздатність у тілі пацієнта протягом дев’яти днів, що стало важливою віхою у дослідженнях ксенотрансплантації.
Про це розповідає ProIT
Перший досвід ксенотрансплантації легень
Операція відбулася у Гуанчжоу. Перед її проведенням лікарі підтвердили смерть мозку пацієнта чотирма різними методами та отримали письмову згоду родини на проведення експерименту. Це перша у світі спроба пересадки людині легень, отриманих від іншого виду живих істот. Аналогічні експерименти раніше вже проводилися у США, де трансплантували не лише легені, а й серце та нирки, а попередні випробування у Китаї стосувалися пересадки печінки свині.
Головною метою дослідників було оцінити реакцію імунної системи людини на чужорідний орган. Методика наразі перебуває на стадії доклінічних досліджень і не готова до впровадження у клінічну практику для живих людей. Орган зберігав функціональність дев’ять днів, однак вже через добу після операції з’явилися перші ознаки відторгнення, і до дев’ятого дня легеня зазнала суттєвих ушкоджень. На прохання родини експеримент завершили на дев’яту добу.
“Ксенотрансплантація легень має унікальні біологічні та технічні труднощі порівняно з іншими органами”, — пояснює співавтор дослідження, лікар відділення трансплантації органів Першої лікарні при Медичному університеті Гуанчжоу, Цзян Ши.
Генетична модифікація та реакція імунітету
Для експерименту використали легеню свині, генетично модифіковану компанією Clonorgan Biotechnology з Ченду із застосуванням технології CRISPR. У геномі свині деактивували три гени, білки яких активізують людську імунну систему, і додали ще три людські гени для покращення сумісності органа з організмом людини.
Операція відбулася у травні 2024 року: хірурги видалили ліву легеню у свині та пересадили її пацієнтові з діагностованою смертю мозку. Перед трансплантацією та протягом усього експерименту пацієнту вводили імунодепресанти. Гострого відторгнення не відзначили відразу, але вже через 24 години з’явилися набряк та запалення, а на третій день орган почав пошкоджуватися через утворення антитіл.
Дослідники вважають, що для наступних спроб може бути доцільно блокувати дію окремих імунних клітин та молекул, які посилюють запальні процеси, адже легені особливо чутливі через постійний контакт із зовнішнім середовищем і складний білковий склад тканин.
У дослідженні також підкреслюється, що наразі невідомо, чи могла б така легеня забезпечити повноцінну підтримку життя без апаратів життєзабезпечення. Майбутні експерименти мають поліпшити технологію ксенотрансплантації легень і наблизити її до клінічного застосування. Результати дослідження опубліковані у журналі Nature Medicine.
Легеня зберігала життєздатність та функціональність протягом дев’яти днів/Nature Medicine