Леонардо да Вінчі, видатний художник, вчений та архетипний полімат епохи Відродження, можливо, має живих родичів серед нас. У новій книзі, створеній в рамках проєкту «ДНК Леонардо», дослідники представили детальне генеалогічне дерево покійного генія та оголосили про ідентифікацію шістьох його живих родичів завдяки генетичному аналізу. Такі сміливі ствердження, звичайно, потребують серйозних доказів, тому до них слід ставитися з обережністю.
Про це розповідає ProIT
У книзі «Genìa Da Vinci. Генеалогія та генетика ДНК Леонардо», автори Алессандро Веццозі та Аньєзе Сабато з Асоціації спадщини Леонардо да Вінчі, задокументували складне генеалогічне дерево, яке простежується майже 700 років тому, охоплює 21 покоління та включає понад 400 осіб. Поглиблене дослідження історичних архівів дозволило дослідникам відновити давно втрачені гілки генеалогічного дерева Леонардо, виявивши п’ятнадцять живих нащадків чоловічої лінії, пов’язаних з його батьком та зведеним братом, Доменіко Бенедетто.
Генетичний аналіз і підтвердження родинства
Дослідники перейшли до аналізу ДНК, очоливши проєкт «ДНК Леонардо». Девід Карамеллі, який керує проєктом та працює на кафедрі біології в Університеті Флоренції, у співпраці з судово-медичним антропологом Оленою Піллі, провели генетичний аналіз шістьох чоловіків з цієї групи. Всі шестеро мали спільні сегменти Y-хромосоми – маркера, що передається виключно по чоловічій лінії. Це підтверджує, що чоловіча лінія да Вінчі залишається генетично нерозривною протягом щонайменше п’ятнадцяти поколінь. Проте, важливо зазначити, що це дослідження ще не пройшло рецензування, а повний зміст книги буде представлено 22 травня 2025 року.
Історичні аспекти і можливість потомства
Підтвердженої ДНК самого Леонардо да Вінчі досі не було ідентифіковано. Команда дослідників проаналізувала фрагменти кісток, знайдені в гробниці в церкві Санта-Кроче-ін-Вінчі. Лише один із цих зразків пройшов попередній генетичний аналіз, що став основою для нової книги. Карамеллі зазначив:
«Необхідні подальші детальні аналізи, щоб визначити, чи достатньо збережена вилучена ДНК. На основі результатів ми можемо продовжити аналіз фрагментів Y-хромосоми для порівняння із сучасними нащадками».
Слід пам’ятати, що персонажі, ідентифіковані в книзі, навряд чи є прямими нащадками самого Леонардо, оскільки вважається, що у нього не було дітей. Історики вважають, що він був гомосексуалістом, та у 1476 році його звинуватили в содомії, але справа була закрита через недостатність доказів. Хоча це не виключає можливості його потомства, але робить її менш вірогідною. Проте відомо, що у Леонардо було багато зведених братів і сестер, зокрема, 22 зведених брата, що відкриває можливості для подальших досліджень його генеалогічного древа.
Леонардо помер у 1519 році, за 350 років до початку ідентифікації ДНК та понад 450 років до секвенування першого повного геному. Його роботи свідчать про глибокий інтерес до біології та можливостей спадкових ознак. Сабато зазначив:
«Леонардо ставив під сумнів походження людського життя не лише з біологічної точки зору: у своїх дослідженнях він показував, як процес зачаття є складним актом, де переплітаються природа, емоції та доля».
Леонардо да Вінчі продовжує надихати нові покоління, і його генеалогічні дослідження розкривають нові горизонти у вивченні його спадщини.